Page 23 - 5232

Рисунок 1.1 – Транспортна система природного газу в Європі

Поточна ситуація на західноєвропейському ринку багато в чому
визначена механізмом довгострокових контрактів, що передбачають фіксацію
можливості вибірки імпортерами додаткових обсягів газу. Однак уже
незабаром можна буде спостерігати ріст дефіциту природного газу в Європі,
при цьому реальні можливості його покриття за рахунок джерел усередині
Європи (на базі шельфу Північного й Норвезького морів) будуть знижуватися.
Відповідно підвищиться роль позарегіональних джерел, у першу чергу Росії,
Алжиру й Нігерії, Туркменістану, Азербайджану й Ірану можуть бути також
потенційними учасниками європейського ринку газу. При цьому необхідно
враховувати зростання поставок зрідженого природного газу.
Збереження значення внутрішньорегіональних експортерів (Норвегії й
Данії) може бути пов'язане винятково з розвідкою полярних морських ресурсів
газу й включенням їх у загальну систему газозабезпечення. У якомусь ступені
це вже відбувається в Норвезькому морі, звідки вже розпочато будівництво
газопроводу на Норвегію й планується на Фінляндію. Однак поки що ці
проекти мають досить обмежені масштаби. Нідерланди, запаси шельфу яких
розподілені у великій кількості дрібних родовищ, об'єднали їх за допомогою
приєднання до магістральних газопроводів великої пропускної здатності
3
(діаметр 914 мм і пропускна здатність по 12 млрд м на рік). Морський
газопровід прокладений також у датському секторі Північного моря, але надалі
до відкриття великих запасів газу поблизу берегів Гренландії й будівництва
системи його доставки в Європу істотного впливу газу Данії на європейський
ринок очікувати не можна.

23