Page 139 - 52
P. 139
має значні перспективи, тому що дозволяє виконувати
спостереження без вимкнення використовуваних ліній від
споживачів.
У процесі досліджень, що виконувались у період
пусконаладочних робіт, спостереження велись приблизно в
екваторіальній площині високовольтної лінії методом
зондувань становленням електромагнітного поля (рис.7.15).
Датчиками вертикальної магнітної складової при
спостереженнях в двох пунктах, розташованих на північ (ЗС
1) та південь (ЗС 2) від лінії на віддалях 7 і 8.5 км відповідно,
служила 36-виткова петля розмірами 125125 м, а живильні
5
моменти коливались в межах (4.656.5)10 Ам. Осцилограми
оброблялись загально прийнятими способами з побудовою
двосторонніх кривих i S . Кривi якiсно подiбнi мiж собою та
вiдображають 3-шаровий розрiз типу Н, що свiдчить про
наявнiсть в товщi високоомних порiд фундаменту,
перекритого тут осадками потужністю бiля 800 м, провiдного
горизонту на глибинi бiля 6 км. Потужнiсть та опiр
останнього по середнiй кривiй S оцiнюються в 1.6 км та 320
Омм. Горизонт чіткіше проявляється на північній кривій ЗС, у
зв'язку з чим можна вважати, що його провiднiсть, а можливо
i потужнiсть до пiвдня зменшується. Положення горизонту в
розрізі добре узгоджується з зоною понижених швидкостей
сейсмічних хвиль на глибині 5-10 км.
7.5.2 Північний Кавказ
На Кавказі глибинні дослідження велися з
використанням ЛЕП-220 кВ Дагомис-Тверська, яку можна
зобразити у вигляді двох майже рівних відрізків Дагомис-
Туапсе (69 км) і Туапсе-Тверська (70 км), що утворюють між
собою кут приблизно 98 (рис. 7.16). При цьому більш дрібні
заломи та відхилення ліній електропередач від прямої не
враховувались.
Сила струму живлення в мережі складала 900А.
Реєстрація вертикальної складової магнітного поля велась
приблизно посередині першої лінії на північний схід від
станції Лазаревська, за допомогою горизонтальної
2
6
багатовиткової петлі, ефективна площа якої 3,46·10 м .