Page 135 - 52
P. 135

прикладі     Прутовської     інтрузії   основного     складу    (
                            Житомирська  область  ).  Інтрузія  з  поверхні  оконтурена  по
                            даним гравіметрових зйомок, вскрита бурінням, встановлені її
                            потужність  і  похиле  падіння  на  північний  схід  під  кутом  23
                            градуси.
                                  У  основі  та  покрівлі  тіла  основного  складу  виявлена
                            сульфідна  мінералізація  з  мідно-нікелевим  орудінінням,  у
                            зв’язку  з  чим  тут  проводяться  пошуково-оціночні  роботи,  в
                            тому  числі  профільно-площинні  роботи  методом  ЗСБ.  За
                            матеріалами ЗСБ в кристалічній основі в інтервалі глибин до
                            600-800м вдалося виділити 4 геоелектричних горизонти, чітко
                            визначена  просторова  позиція  інтрузії  основних  порід,  з
                            донною  частиною  якої  пов’язана  аномалія  підвищеної
                            електропровідності,  що  обумовлена  наявністю  рудної
                            мінералізації  (рис.7.11).  Аномалія  провідності  оконтурена  в
                            плані, а рудна її природа підтверджена перевірочним бурінням
                            (св.265).  По  зміщенням  в  розрізі  геометричних  границь  і
                            змінам  характеру  кривих  повздовжньої  провідності  намічено
                            положення  ймовірних  тектонічних  порушень.  Отримані
                            результати  оперативно  використані  для  оптимального
                            розміщення  пошуково-розвідувальних  свердловин  і  дали
                            істотний економічний ефект.
                                  Інша  геоструктурна  обстановка  та  відповідно  набір
                            геологічних  задач  мають  місце  на  території  Волино-Подолії,
                            де     чохол     мезокайнозойських        осадових      утворень
                            характеризується  відносно  великою  потужністю  (до  150  -
                            200м),  а  товща  підстилаючих  порід  представлена  осадовими
                            та  осадово-вулканогенними  утвореннями  палеозойського  та
                            протерозойського  віку  з  пологим  зануренням  шарів  у
                            південно-західному  напрямку  по  схилу  Східно-Європейської
                            платформи.  Геофізичні  методи  ефективно  застосовують  тут
                            для  розчленування  осадових  і  осадово-вулканогенних
                            утворень  з  виділенням  плікативних  структур  і  тектонічних
                            порушень.
                                  Особливо  актуальною  в  даний  час  представляється
                            задача картування та розчленування траппів венда у зв’язку із
                            встановленням  в  деяких  базальтових  та  рідше  туфових
                            горизонтах  проявлень  самородної  міді  промислового  вмісту
                            (Турсько-Луганська,  Отчинська  ділянки).  Складність  задачі
   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140