Page 143 - 52

Останнi в залежностi вiд розмiщення пунктiв спостережень
коливались вiд 1-2 км (ВКМ) до 8-10 км (ДДЗ), що дозволяє
ототожнювати високоомний горизонт, як і слід було чекати, з
кристалічним фундаментом. У відповідності з тим сумарна
поздовжня провідність осадових відкладів зростає на південь
від перших сотень Сименсів в межах ВКМ до 800 Сим і
більше в ДДЗ.
Як характерний приклад наведений розріз  i графiк

поздовжньої провідності по профілю 1. Хоч весь профіль
розташований на ВКМ, проте в його межах відмічається ряд
горизонтальних неоднорідностей розрізу. До останніх слід
віднести пониження провідності в районі ЗС 17 та максимум
(порядку 500 См) біля ЗС 25 і 26, не дивлячись на близькість
останнього зондування до Деркульсько-Міллєровського валу
за геологічними даними.
Це дозволяє прогнозувати тут наявність провідної зони в
кристалічних породах, які відомі в інших ділянках ВКМ або
викривлення прямолінійної полоси зчленування ВКМ і ДДВ
на цій ділянці, яка вимагає тут уточнення.
Наведенні лише окремі фрагменти свідчать про
перспективність використання ЛЕП в електророзвідці та
наукову і практичну цінність отримуваних результатів.