Page 132 - 52

Наведений приклад наочно ілюструє з одного боку
складність геологічної будови соляних покладів, а з другого
ефективність застосування для їх дослідження
електрометричних методів.

7.3.2 Сірчані поклади

Поклади сірки Передкарпатського сірконосного басейну
розташовані в порівняно вузькій смузі зглажування південно-
західного краю Східно-Європейської платформи з
Передкарпатським прогином.
Не вдаючись до детальної характеристики умов
залягання сірчаних покладів, зазначимо лише, що
пов'язанi вони з високоомними сульфатно-карбонатними
породами тираської свити верхнього тортону, потужність
яких незначна (10-40м), і залягають на глибинах від
перших десятків до500 м і більше. Тираська свита
поділяється на два горизонти: вапняковий ратищенський
та дністровський, що об'єднує гіпсо-ангідрити та
метасоматичні вапняки, які і є основним сірконосним
горизонтом. Цікаво, що останній не виділяється чітко
навіть на каротажних діаграмах і перша наша спроба в
1965р застосувати для пошуків покладів сірки
електророзвідку виглядала сумнівною, якщо не
безнадійною. В той же час у процесі згаданих і подальших
електрометричних робіт встановлено цілу низку
закономірностей та біля десятка непрямих ознак для
пошуків сірчаних родовищ, головні серед яких пов'язанi з
вирiшенням декiлькох геологiчних задач. До останнiх
можна вiднести встановлення дiлянок розвитку i границь
виклинювання гiпсо-ангiдритiв i метасоматичних
вапнякiв, визначення їх потужностей та розривних
поздовжніх і поперечних порушень та утворених ними
додатніх структур.
Не зупиняючись на всіх методах, які використовуються
зараз для пошуків сірки, розглянемо лише результати
найбільш цікавого для нас зараз методу ЗСБ на
Шевченківському сірчаному родовищі, розташованому на
крайньому південному сході басейну в районі Заболотівської