Page 54 - 5

де одним або двома штрихами позначені магнітні величини першого і
другого осердь ферозонда відповідно.

Якщо осердя ідентичні, то B    B  і вихідна е.р.с ферозонда у

відповідності з (5.5) рівна нулю.

Тепер нехай H  0. Якщо H  H , то аналогічно з (5.6) маємо:
0 0 2
   d *  H 2  
B   B  H(  H )  H     *  H( H )   *  H  д  1  , 
2 0 1 0 2 0 д 1
 ( d H  H ) 2  
 2 0   (5

   d *  H 2  
   B B  H(  H )  H      *  H( H )   *  H  д  1  
2 0 1 0 2 0 д 1
 ( d H  H ) 2  
 2 0  

.7)

Перші члени в правих частинах цих виразів сутність постійних

складових індукції. Їх можна опустити, оскільки похідна по часу від цих

складових рівна нулю. Треті члени настільки малі, що їх алгебраїчною сумою

можна знехтувати. Звідси сумарна індукція:

 *  *  
 
B   B   0  д   д   H (5.8)
 

*
Враховуючи, що    H 2 , H 0  і що H  H , вираз (5.8) набуває
2
0
д
вигляду:
d *
 
B   B  2   0  д  H  H (5.9)
0
1
dH 2
Вихідна е.р.с ферозонда згідно (5.5), (5.9) для випадку, коли

H  H  sin , t  записується:
1 m
*
d
e   2  w  S     д  H  H  cos t  (5.10)
0 0 m
dH
2
До переваги розглянутого режиму роботи ферозонда можна віднести

малу споживану потужність по змінному струму.

Режим другий ( H  H , H  0 )
0 1 2