Page 132 - 5

визначення оптимальних умов контролю необхідно знайти залежність
вихідної е.р.с від параметрів об’єкта контролю.

З цією метою знаходять розподіл напруженості магнітного поля Н і
обчислюють магнітний потік Φ в середині об’єкта контролю або векторний


потенціал А і визначають миттєве е(t) або комплексне E значення е.р.с

вимірювальної обмотки:


  t e   W (13.1)
B
t 


E   jW   l  A , (13.2)
B
де l - довжина контура вимірювальної обмотки, яка коаксіальна до

збуджуючої;

W B - кількість витків вимірювальної обмотки.

З врахуванням геометричних розмірів ОК і ВСП формула (13.2) має

вигляд:
~
 2  RI  
k
R


E   j    W H  R 2  R 2  1  , (13.3)
0 B 0 B ~ ~
 I k 0  Rk 

де H – напруженість магнітного поля за межами об’єкту контролю;
0
R В – радіус контура, який охоплюється вимірювальною обмоткою
ВСП;

R – радіус об’єкта контролю;

μ – відносна магнітна проникність ОК;

 - магнітна стала;
0

I 0,, I 1 – модифіковані циліндричні функції І роду 0-го та 1-ого

порядку;

ω – кругова частота струму збудження ВСП;
~ 2
k - комплексний параметр, який визначається функціональною

залежністю від абсолютної магнітної проникності  , питомої
a
електропровідності  і частоти струму збудження  :
~
k 2   j      (13.4)
a