Page 36 - 4985

місткістю і швидкістю передачі даних. З’явилися перші
пристрої зовнішньої пам’яті на магнітних дисках . З’явилися
пристрої введення графічної інформації з креслення, оптичні
читаючі пристрої, графостворювачі, пристрої для читання
перфокарт або перфострічок .
Для підвищення швидкодії в супер-ЕОМ
використовувалися методи конвеєрної і паралельної обробки
за допомогою процесора складної структури, що складався з
матриці процесорів обробки даних і спеціального керуючого
процесора, який розподіляв завдання і управляв потоком
даних в системі.
Показники ефективності ЕОМ третього покоління:

7
– = 10 опер./с;

8
– = 10 біт;
3

– = 10 год;

-1
-1
– = 10 дол./(опер. c ).
ЕОМ 3-го покоління – це , перш за все введення системи
сумісних ЕОМ, реалізація програмної сумісності та апаратної
сумісності.
Архітектурні особливості ЕОМ третього покоління:
– багатофункціональність центрального процесора;
– ускладнення структури ієрархії пам’яті;
– введення мультиплексних і селекторних каналів;
– розвиток пристроїв введення/виведення (периферії);
– послідовна обробка інформації;
– мультипрограмні режими: пакетна обробка і поділ часу;
– склад обчислювальних пристроїв доповнений
спецпроцесорами, оптичними пристроями введення-
виведення інформації, накопичувачами (на магнітних стрічках
і дисках) великої місткості та ін.
– єдиний ресурс, через який здійснювалися взаємодії між
процесором й іншими пристроями;
– процедурний і структурний способи обчислень;
– послідовно-паралельний алгоритм управління
обчислювальними процесами;
– операційні системи і системи автоматизації
програмування;
– елементна база спиралася на інтегральну технологію
(комплекти ІС);

36