Page 31 - 4985

Машини призначались для послідовної обробки
інформації в монопрограмному режимі (в будь який момент
часу в ЕОМ могла знаходитись тільки одна задача,
представлена у вигляді послідовної програми).
Склад обчислювальних пристроїв і структура ЕОМ
першого покоління – канонічні, різноманіття ЕОМ – варіанти
технічної реалізації концептуальної ЕОМ Дж. фон Неймана.
Алгоритм управління обчислювальними процесами a(p(D))
був універсальним і послідовним, і був адаптований під
фіксовану структуру ЕОМ. Відповідно, програми були
жорстко орієнтовані на конкретну модель машини і "вмирали"
разом з цими моделями. Програмування роботи ЕОМ цього
покоління виконувалося в двійковій системі числення на
машинній мові.
Виконувана програма і оперативні дані виконуваної
програми зберігались в оперативній пам’яті (ОЗП). Постійно
запам’ятовуючий пристрій (ПЗП) використовувався для
зберігання постійних даних і програм. Так, наприклад, в ПЗП
зберігались службові програми, що забезпечувало взаємодію
оператора (користувача) з ЕОМ за допомогою пристроїв
введення-виведення (ПВВ) і пристроїв управління (ПУ). При
введенні і виведенні даних у комп’ютерах першого покоління
процесор простоював. Серед пристроїв введення-виведення
важливе місце займав пульт управління, призначений для
оператора. Оператор міг перервати виконання програми,
вносити необхідні зміни, і знову виконувати програму або
перейти до вирішення іншої задачі. Пульт управління
пов’язаний з процесором за допомогою пристрою управління,
що формує необхідні керуючі сигнали. Умовно структурна
організація ЕОМ першого покоління представлена на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 – Структурна організація ЕОМ першого
покоління

31