Page 99 - 4969

де, наприклад для умов Північного моря a рівне 0,0081 – 0,01;
U – швидкість вітру на висоті 10 м над поверхнею моря;–
W
 - частота хвилі;
 – пікова частота хвилі (для Північного моря в
p
середньому рівна 0,5):

  , 2 84  g 7 , 0  L  3 , 0 U  4 , 0 , (8.20)
p F W

де L - довжина вибірки.
F
У дослідженнях хвильового навантаження в переважній
більшості розглядається хвилювання моря, викликане вітром
і брижі. Інші види хвилювання або відкидалися через їхню
рідкість (сейсмічні, цунамі тощо), або вважалися сталими у
часі і моделювалися, як течії, оскільки їхня зміна у часі є
довготривалою в порівнянні із частотою коливань
водовіддільної колони.

8.2 Морські течії

Морські течії в математичних моделях представляються
у вигляді градієнтів швидкостей їхніх точок, які змінюються
із глибиною. Таке формулювання дає змогу вираховувати
силовий вплив, який вони чинять на водовіддільну колону.
Однак, в переважній більшості робіт течії представляються
теоретичними моделями градієнтів, які мають доволі
спрощену математичну викладку. Значення реальних
швидкостей течії потребує додаткового вивчення району
буріння. На сьогодні існує багато робіт з дослідження зміни
швидкості течій з глибиною, однак через об’ємність задачі
дане питання є ще недостатньо вивченим.
Найбільш детально існуючі моделі градієнтів течій
розглянуто в Мексиканській затоці і Північному морі.

98