Page 96 - 4969

- вертикальна складова швидкості точки хвилі:

2
H sinh k z   d 3 H  2 sinh k 2 z   d
    sin kx    t   ; (8.12)
T sinh kd 4 T sinh 4 kd
 sin 2   kx   t

- горизонтальна складова пришвидшення точки хвилі:

2
 2 H 2 cosh k z   d 3 H  3 cosh k 2 z   d
u  2  sin kx    t 2  4  ;(8.13)
T sinh kd T  sinh kd
sin 2   kx   t

- вертикальна складова пришвидшення точки хвилі:

2
 2 H 2 sinh k z   d 3 H  3 sinh k 2 z   d
  2  cos kx    t 2  4  ; (8.14)
T sinh kd T  sinh kd
cos 2   kx   t

- швидкість хвилі:

1
 g 2 
c   tanh kd  . (8.15)
 k 

У теорії Стокса перший доданок є доданком лінійної
теорії хвилювання Ері, інші нелінійні доданки характеризують
фізичні властивості реальної рідини, так звану «течію
Стокса». Різниця між швидкостями точок біля поверхні
океану за лінійною теорією і теорією Стокса другого порядку
може сягати до 37 % , що є вагомим показником при
дослідженнях силового впливу на морські споруди. Однак, з
глибиною додаткові доданки швидко зменшуються, що дає
можливість нехтувати ними на значних глибинах моря.
Окрім використання гідромеханічних теорій опису
хвилювання моря, для дослідження часто використовують

95