Page 30 - 4954

6 Виявлення наявності зв’язку між ознаками та перевірка його
істотності.
7 Побудува статистичної моделі парної кореляції.
8 Визначення тісноти кореляційного зв’язку між ознаками та
оцінка достовірності показників.

2.3.2 Групування статистичних даних
Основні теоретичні положення
Групування статистичних даних – провідний метод
статистичних досліджень. Групування – це розподіл одиниць
статистичної сукупності на однорідні групи за будь-якою істотною
ознакою залежно від мети групування.
При аналітичному групуванні, яке здійснюються для
вивчення впливу одних ознак на інші, в якості групувальних ознак
вибирають факторні ознаки, вплив яких на результативну ознаку
треба дослідити.
При визначені кількості груп, обов’язково враховують
завдання групування і особливості групувальних ознак. При
комбінаційному групуванні при невеликій кількості спостережень
групи і підгрупи можуть виявитись малочисельними, а їх показники
– нехарактерними для даного типу сукупності. В таких випадках не
слід брати більше 3 груп, а інтервал слід встановлювати з таким
розрахунком, щоб при групуванні не відбулося поєднання
розбіжних явищ в одній групі.
При побудові таблиці необхідно мати на увазі, що
групувальні ознаки поміщають у підметі (перші графи зліва), а всі
інші ознаки – у присудку таблиці. В наступних графах вказується
число одиниць в кожній групі, абсолютні підсумкові показники, а в
останніх графах поміщають розрахункові показники.
Для розрахунку кількості груп та інтервалу групування
використовують наступні формули:
Інтервал групування:
x  x
i  max min , (2.1)
n
де x max - максимальна величина ознаки;
x - мінімальна величина ознаки;
min
n - кількість груп.
Кількість груп розраховують за формулою Стерджеса:
n 1 , 3 321 lg N , (2.2)
де N - число одиниць сукупності.
Порядок виконання роботи

30