Page 171 - 4948

пов'язані із неогеновими карбонатно-гіпсоносними породами
Керченського півострова та у Дніпровсько-Донецькій
западині, де приурочені до солянокупольних структур.
Мінеральні солі. За умовами та часом утворення всі
родовища мінеральних солей розділяють на: 1)викопні
осадові; 2)сучасні соляні; 3) соляні джерела і розсоли; 4)
морські і океанічні осадки.
Викопні осадові родовища представлені тілами
пластовими, лінзоподібними, куполоподібними. Пластові
поклади солей поширюються на десятки і сотні квадратних
кілометрів і мають велике промислове значення. Соляні
куполи утворюються при повільному і поступовому підйомі
соляних мас із соляних пластів в області зниженого тиску,
ближче до поверхні. Соляні джерела і розсоли утворюються
при вилуговуванні підземними водами покладів солей на
глибинах. Сучасні соляні родовища - це відклади сучасних
солеродних басейнів - лагун, озер тощо.
В Україні соленосні формації приурочені до
структур Дніпровсько-Донецької западини,
Передкарпатського та Закарпатського прогинів. Відомо 18
родовищ кам'яної солі.
В Дніпровсько-Донецькій западині встановлено дві
соленосні формації: верхньодевонську і нижньопермську .
Кам'яна сіль знаходиться у солянокупольних структурах.
Відомі родовища: Роменське (Сумська обл.), Єфремівське
(Харківська обл.), Каплинцівське (Чернігівська обл.),
Луговиківське і Солоницьке (Полтавська обл.). У
соленосних формаціях Дніпровсько-Донецької западини
виявлено також прояви калійних солей.
З потужною нижньопермською соленосною
формацією північно-західного Донбасу пов'язані промислові
поклади пластових кам'яних солей Артемівського,
Слов'янського та Новокарфагенського родовищ (Донецька та
Луганська області), які інтенсивно експлуатуються. існують
сприятливі передумови для подальшого приросту запасів
солей в описуваному регіоні.
До неогенових відкладів Передкарпатського крайового
прогину приурочені родовища калійних солей
Передкарпатського соленосного басейну у Львівській та
івано-Франківській областях. Численні пластові поклади
калійних та кам'яної солей формувалися у лагунних умовах.
Експлуатуються найбільші Калусько-Голинське та
Стебницьке родовища. Відомі також Доброгостівське,

170