Page 122 - 4913
P. 122

і рух виробничих запасів.
                   Для  узагальнення  інформації  про  наявність  та  рух  належних  суб'єкту
            господарювання  предметів  праці,  призначених  для  обробки,  переробки,  використання  у
            виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство відносить
            до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів, призначені бухгалтерські рахунки
            класу  2  "Запаси",  а  для  узагальнення  інформації  про  наявність  та  рух  належних
            підприємству виробничих запасів призначено рахунок 20 "Виробничі запаси".
                   Здійснюючи аудиторське дослідження,  аудитор вивчає  документи, за  допомогою
            яких  відтворює  ланцюг  господарських  фактів  від  придбання  запасів,  їх  зберігання  і  до
            списання.  Дослідження  не  обмежується  вивченням  бухгалтерських  документів.  Аудит
            виробничих  запасів  не  може  здійснюватися  без  досліджень  оперативного  обліку
            (наприклад,  щоденні  оперативні  дані  про  рух  дефіцитних  основних  і  допоміжних
            матеріалів  та  інша  оперативна  інформація,  визначена  керівництвом  суб'єкта
            господарювання залежно від його специфіки), інформації з діловодства (накази про зміну
            матеріально відповідальних осіб; про проведення ревізій, інвентаризацій; про розгляд
            результатів  ревізій  та  інвентаризацій  тощо),  висновків  спеціалістів  (щодо  якості  та
            придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).
                   У  ході  аудиту  використовують  акти  ревізій  та  перевірок  запасів,  складені
            відповідними  контролюючими  органами,  а  також  інформацію,  одержану  в  ході
            попереднього  аудиту.  Ці  джерела  інформації  мають  допоміжний  характер,  проте  їх
            дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.
                   Предметна область дослідження виробничих запасів включає:
                   1.  Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.
                   2.  Політику клієнта щодо обліку виробничих запасів.
                   3.  Договори з матеріально відповідальними особами.
                   4.  Договори з контрагентами.
                   5.  Документацію  суб'єктів  внутрішнього  контролю  з  питань  контролю  за
            раціональним використанням та збереженням виробничих запасів.
                   6.  Первинні  документи та  регістри обліку  по  рахунках,  призначених  для  ведення
            бухгалтерського обліку виробничих запасів.
                   7.  Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну
            та фінансову звітність.
                   8.  Інші  документи,  що  відображають  факти  господарської  діяльності,  пов'язані з
            придбанням та списанням виробничих запасів;
                   9.  Місця зберігання виробничих запасів, включаючи ваговимірні пристрої.
                   10. Технологічний процес виробництва, а саме інформаційні потоки щодо руху
            сировини  і  матеріалів  від  складу  матеріалів  до  складу  готової  продукції,  тобто
            проходження  матеріалів  від  однієї  стадії  виробництва  до  іншої,  їх  перетворення  на
            готову продукцію.
                   Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати
            інформацію  про  підприємство;  його  діяльність;  особливості  технології;  перелік
            виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особлива увага
            приділяється вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально
            відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього
            контролю  —  ревізій  та  інвентаризацій.  Це  дасть  змогу  аудитору  встановити  обсяг
            інформації,  що  підлягає  дослідженню,  оцінити  власні  можливості,  а  також  час,
            необхідний для проведення перевірки.
                   При  дослідженні  внутрішніх  нормативних  та  загальних  документів  аудитор
            визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні
            інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий




                                                        122
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127