Page 126 - 4913

матеріальний звіт, рахунок фактура, товарно-транспортна накладна, акт закупки
запасів, акт про брак, відомість про брак та ін.
3. Облікові реєстри, що використовують для відображення господарських
операцій з обліку запасів (журнали-ордери № 3, 5, 5-А).
4. Акти і довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша
документація, що узагальнює результати контролю.
5. Звітність (Баланс (ф. № 1), примітки до фінансової звітності (ф. №5)].
Законодавча та нормативна база аудиту запасів та МШП:
♦ Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.06. № 140-У.
♦ Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16.07.99 р. № 996 - XIV.
♦ Податковий кодекс України від 01.01.2016 № 2755-17, (зі змінами і
доповненнями)
♦ Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків,
затверджена наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69 (зі змінами і доповненнями).
♦ Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 22.01.1996 р. № 116 (зі змінами і доповненнями).
♦ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
♦ П(С)БО 9 «Запаси».

4. Вибірковий спосіб організації аудиту матеріально-виробничих запасів

Операції із запасами є не такими складними, як чисельними, і для їх перевірки
суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці.
Тому, враховуючи оцінку стану обліку й внутрішнього контролю, аудитор може
прийняти рішення щодо проведення вибіркової перевірки.
Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше, ніж
до 100 % масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати аудиторські докази і,
оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю
сукупність даних.
Аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності
даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки, оскільки застосування вибіркового
способу тісно пов'язане з виникненням ризику невиявлення помилок в обліку та
звітності клієнта. Ризик невиявлення збільшується, тому що за межами вибірки можуть
залишитися факти порушень та помилок.
Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні
властивості генеральної сукупності.
Розмір вибірки залежить від різних факторів. Так, від оцінки аудитором стану
обліку і внутрішнього контролю на підприємстві будуть залежати й усі його подальші дії,
тобто якщо в результаті вивчення звітності клієнта і бесід із персоналом аудитор
впевниться в тому, що звітність складена правильно на основі достовірних вихідних
даних, то він може взагалі обмежитись оглядовою перевіркою.
Якщо ж такої впевненості немає, проводять аудиторську перевірку. Але жодна з
аудиторських перевірок не може і не повинна охоплювати всіх господарських операцій,
здійснених протягом періоду, що аналізується. Якщо для кожної обраної процедури
аудитор мав би вивчити кожний елемент сукупності, то було б майже неможливо
провести повну аудиторську перевірку у визначений термін. У зв'язку з цим
аудиторські фірми (аудитор) проводять вибіркову перевірку, яка є більш ефективною в
порівнянні із суцільною.

126