Page 102 - 4913

керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю
або частково утримують (фінансують) за рахунок бюджетних коштів (далі -
підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання
службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що
підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною
діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що
приймає і діяльність якої збігають з діяльністю підприємства, що направляє у
відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або
засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що
засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах,
інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігають з діяльністю підприємства,
яке відряджає працівника.
2. У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться
в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважають той підрозділ, робота в якому
обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна
робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються
відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором,
трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою
ним особою/керівником).
4. Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для
здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс
відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у
безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням
платіжних карток.
5. Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум
та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового
приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Указані в цьому абзаці
обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
7. Днем вибуття у відрядження вважають день відправлення поїзда, літака,
автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого
працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до
місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного
засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважають поточну добу, а з
0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за
межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження
зараховують час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту.
Аналогічно визначають день прибуття відрядженого працівника до місця постійної
роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної
роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у
відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку
(прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника)
має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про
відрядження.
З 2015 року - Якщо дата на транспортному квитку не збігають з датою прибуття
працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника
підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й
неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної
роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.02.2011 № 98. За ці дні працівникові не відшкодовуються

102