Page 68 - 4902

датки). Визначення цієї межі потрібне не стільки для того, щоб діз-
натися, є чи немає позаподаткової економіки, скільки – чи є загроза
національній безпеці країни.

2. До другої складової тіньової економіки – прихованої тіньової
економіки – відносять легальну економічну діяльність, яка частково
або зовсім не фіксується у статистичній звітності, а отже, шляхом
«приховування» доходів ухиляється від сплати податків.
Прикладами прихованої тіньової економіки можуть слугувати:
– нелегальне виробництво офіційно дозволених товарів і послуг;

– ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів
у межах офіційної економіки;
– валютно-фінансові та фондові порушення в межах офіційної
економіки.

Причини наявності прихованої економіки в Україні:
– недоліки економічної політики держави, зокрема незадо-
вільний стан господарського законодавства, яке вступило в супереч-
ність із цивільним законодавством. Оскільки ці законодавчі норми
мають певні неузгодженості, це дає підстави для ухилення від вико-
нання чинного законодавства, тобто для існування прихованої еконо-
міки в країні;

– податкова система в Україні має суто фіскальний характер –
максимальне залучення надходжень до бюджету внаслідок вста-
новлення високих податків. Протягом усього періоду ринкових пе-
ретворень в Україні становлення податкової системи збігається у

часі з економічною кризою. Ця обставина загострює проблеми на-
повнення державного бюджету, оскільки державні видатки не ско-
рочуються, а навіть збільшуються в умовах зменшення обсягів ви-
робництва;
– значна частка пільговиків, яка зменшує кількість платників по-
датку, що збільшує податкове навантаження на них. Важливо те, що

ці пільги економічно необґрунтовані, а також не стимулюють суб'єк-
тів економічної діяльності до підвищення ефективності виробництва.
Це спонукає окремих суб'єктів економічної діяльності до приховува-
ння своїх доходів і збільшення готівкових розрахунків. У першу чер-
гу це стосується виплат заробітної плати готівкою «в конвертах» за

допомогою великих нарахувань до фонду оплати праці. Це так звані
«чорні» та «сірі» заробітні плати. Вони виплачуються за умови
взаємного погодження між робітником та роботодавцем. «Чорні» за-
робітні плати одержуються від неврахованої готівки з операцій, що
здійснюються «в чорну», тобто шляхом певних фіктивних угод. То-
му провести їхню повноцінну перевірку неможливо. «Сірі» заробітні

.