Page 53 - 4902

вертає від країни основні потоки капіталів.
Є низка різних підходів і пропозицій до сучасного та майбутньо-
го вибору пріоритетного шляху геоекономічного розвитку України в

стратегічному вимірі. Розглянемо лише найбільш принципові й фун-
даментальні шляхи, зокрема з позицій економічної безпеки та со-
ціально-економічного розвитку країни.
Безперечно, для України найбільш принциповим є «західний»
(європейський) напрям інтеграційного співробітництва, який асоці-
юється передусім з Європейським Союзом (ЄС), а також «східний»,

який ототожнюють із Росією.
Другий шлях («східний») був актуальний ще донедавна, ма-
буть, до революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014) загалом.
Проте вже після вторгнення Росії і окупації нею частини території

України, «західний» (європейський) вибір нашої країни став
чітким і однозначним. До слова, Стратегія національної безпеки
України до 2020 року вже передбачає врахування політики ре-
форм, передбачених Угодою про асоціацію України та ЄС, ратифі-
кованою Законом України від 16 вересня 2014 року. Тобто політи-
ка національної безпеки нашої країни побудована із врахуванням
європейського вибору українського народу, «західного» шляху

інтеграції економіки.
Водночас треба бути реалістами і розуміти, що український
шлях до Європи буде складнішим і важчим, ніж у більшості інших
країн. Це можна пояснити невдалою економічною політикою, яка

проводилася в останні десятиліття. Крім того, фізичні параметри
України (територія і населення) зумовлюють додаткову обережність
з боку ЄС. Зрозуміло, що за інших рівних умов значно більше шансів
на інтеграцію мали «малі країни» (наприклад, країни Балтії), які до
того ж користувалися перевагами статусу спеціальних відносин із
сусідніми країнами – членами ЄС. Також слід пам’ятати, що євро-

пейці не погодяться на жодну форму співробітництва з Україною,
яка передбачає її «утримання».
Проте, завдяки економічній диверсифікації за рахунок виходу
українського експорту на європейські ринки відбувається постійне
збільшення обсягів зовнішньої торгівлі України при позитивному

сальдо. Це дає можливість перекривати негативне сальдо України в
торгівлі з країнами СНД, що, у свою чергу, зумовлене великими
обсягами імпорту енергоносіїв. На сьогодні Україна експортує на ри-
нок ЄС близько 25 % своїх товарів, а після вступу в Євросоюз десяти
нових членів у травні 2004 р., незважаючи на пов’язане з цим певне
скорочення товарообігу з ними в окремих сферах, загальний обсяг

.