Page 52 - 4902

витку світової економіки, що вимагає врахування багатьох обставин.
Єдиний комплексний шлях до взаєморозуміння між країнами,
суспільством – конструктивний діалог з урахуванням того, що в

ідеалі практично неможливо досягти одночасного порозуміння суча-
сних цивілізацій. Глобалізація цивілізаційного процесу визначається
прогресивним зростанням значущості гуманітарної сфери, високих
інформаційних технологій, постіндустріальних принципів суспільно-
го розвитку, підвищення ролі інтелектуального капіталу та ме-
неджменту, соціальних чинників економічного прогресу. Як вже

було зазначачено, глобалізація відкриває перед людством великі
можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією,
технологіями та капіталом, взаємодії у гуманітарній сфері, духовно-
му збагаченні особистості.

Водночас для значної частини людства глобалізація несе в собі
суттєві загрози, зумовлюючи розмежування країн на «цивілізаційний
центр» і «периферійну зону», поглиблюючи їх диференціацію в со-
ціально-економічному розвитку та економічний і технологічний роз-
рив між багатими та бідними країнами. Головним негативним на-
слідком глобалізації є поступове руйнування «суверенітету», відок-
ремленості національних економік, замкненості фінансових систем

під тиском світового капіталу та діяльності міжнародних фінансових
інститутів.
За результатами свого вияву феномен глобалізації є неоднознач-
ним для різних країн. Слід визнати, що найзначніші переваги від

глобалізації економічного життя мають найбільш потужні та розви-
нуті країни.
Наявна в Україні форма інтеграції у світове господарство є знач-
ною мірою спонтанним результатом дії ряду об’єктивних чинників,
серед яких найважливішу роль відіграють такі:
– обмежений внутрішній попит внаслідок процесу збідніння

широких верств населення та масштабного знецінення заощаджень
дореформених років. За цих умов експорт стає гіпертрофованим чин-
ником економічного зростання, що не є нормальним з погляду як
економічної безпеки країни, так і перспектив розширення впливу
країни на світогосподарські процеси. Вузькість внутрішнього ринку

не створює належних стимулів для інвестування як з боку вітчизня-
них, так й іноземних інвесторів;
– несприятливий інвестиційний клімат внаслідок незавершено-
сті інституційних перетворень, надмірного втручання державних
органів у господарську діяльність, корупції, низького рівня розвитку
ринкової інфраструктури. Це також звужує внутрішній ринок та від-

.