Page 22 - 4901
P. 22

Планування – функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її
       майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва
       для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і
       показників з установленням термінів виконання.
              Організація – функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також
       зв'язків  і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей  і знарядь праці з максимальною
       ефективністю проходження їх спільної трудової  діяльності. Особливість функції організації стосовно
       інших  полягає  у  тому,  що  вона  є  єдиною  функцією,  яка  забезпечує  взаємозв'язок  і  підвищує
       ефективність всіх інших функцій управління. Результатом здійснення функції організації є створення на
       основі  об'єктивних  функцій  управління  відповідних  органів  управління;  побудова  чіткої  структури
       апарату  управління;  обґрунтоване  формування  управлінських  підрозділів;  розроблення  положень  про
       органи  управління  і  посадових  інструкцій;  встановлення  взаємозв'язків  між  управлінськими
       підрозділами; розстановка управлінських кадрів за функціональною ознакою; розроблення нормативів,
       методик, технологічних карт тощо.
              Мотивація  –  функція  управління,  яка  вказує  на  комплекс  причин,  які  спонукають  членів
       трудового  колективу  до  спільних  впорядкованих  і  узгоджених  дій  для  досягнення поставленої  перед
       суб'єктом господарювання мети.
              Контроль  –  функція  управління,  яка  завершує  будь-яку  діяльність  і  представляє  собою
       перевірку,  а  також  постійне  спостереження  з  метою  перевірки  чи  нагляду.  Він  найщільніше
       переплетений з іншими елементами системи управління, відтак за його допомогою можна визначити,
       наскільки  ефективно  працює  підприємство.  Контроль  не  є  самоціллю,  він  лише  коригує  вироблену
       стратегію.
              Специфічні  функції  управління  підприємством  вказують  напрямок  впливу  на  будь-яку  сферу
       виробничої  діяльності,  вони  обумовлені  багатосторонньою  діяльністю  підприємства  та  змістом  його
       виробничих процесів. Тому під специфічними функціями управління розуміють результат подальшого
       поділу управлінської праці. Такі функції включають види діяльності, які розрізняються призначенням і
       засобами реалізації.
              Функції управління реалізуються через методи управління.
              Методи управління – це способи впливу на окремих працівників (членів трудового колективу)
       чи  трудові  колективи  в  цілому,  необхідні  для  досягнення  поставлених  цілей  підприємства.
       Використовують  економічні,  соціально-психологічні  та  організаційні  методи  управління  діяльністю
       підприємств.
              Економічні  методи  управління  –  це  такі  методи,  які  реалізують  матеріальні  інтереси  участі
       людини  у  виробничих  процесах  (будь-якій  іншій  діяльності)  через  використання  товарно-грошових
       відносин.
              Організаційні  методи  управління  –  це  комплекс  способів  і  прийомів  впливу  на  працівників,
       заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва.
              Соціально-психологічні  методи  управління  мають  в  основі  наукові  досягнення  соціальної
       психології і реалізують мотиви соціальної поведінки людини.
              При цьому слід чітко усвідомлювати призначення делегування повноважень і відповідальності,
       які  несуть  всі  члени  трудового  колективу  підприємства.  Засобом,  за  допомогою  якого  керівництво
       встановлює стосунки між рівнями повноважень, є делегування.
              Делегування  представляє  собою  передачу  завдань  і  повноважень  особі,  яка  бере  на  себе
       відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє
       серед  співробітників  численні  завдання.  Якщо завдання не  делегується  іншим  працівникам,  керівник
       змушений виконувати його самостійно. Отже, делегування є дією, яка перетворює людину в керівника.
       Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, проте відповідальність не може бути
       делегована. Керівник не може розмежовувати відповідальність, передаючи її підлеглим. Хоча особа, на
       яку  покладено  відповідальність  за  вирішення  певного  завдання,  не  обов'язково  повинна  виконувати
       його особисто, вона залишається відповідальною за якісне завершення роботи.
              Для організації управління підприємством створюється апарат структурних підрозділів (служб,
       відділів,  секторів),  що  виконують  певні  функції  управління  на  чолі  з  керівниками  (директором,
       начальником,  керуючим),  які,  згідно  з  характером  функцій,  проводять  функціональний  розподіл


                                                                                                                21
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27