Page 164 - 4899

Західно-Подільська ландшафтна область на території досліджуваного району
представлена Заліщицьким ландшафтом і відповідними ландшафтними місцевостями 1, 4, 5, 12,
13, 14, яким відповідають Заліщицька геоекологічна зона (Б) і геоекологічні смуги: Бучацька
(VIII), Стрипська (IX), Дорогичівська (X), Джуринська (XI), Нирківська (XII), Тупівська (XIII),
Касперівецька (XIV), Серетська (XV), Глибочокська (XVI), Нічлавська (XVII), Гермаківська
(XVIII) та Новодністровська (XIX).
Прут-Дністровська ландшафтна область включає Прут-Дністровський ландшафт, що
поділяється на ландшафтні місцевості 6, 7, 8, 9, 10 і 11. Їм відповідає Прут-Дністровська
геоекологічна зона (В) з геоекологічними смугами: Тлумацька (XX), Незвиськівська (XXI),
Городенківська (XXII), Кострижівська (XXIII) і Заставнівська (XXIV). Серед цих смуг
Тлумацька та Городенківська є неузгодженими з ландшафтними структурами, а Заставнівська
узгоджена лише частково і відповідає чотирьом ландшафтним місцевостям, які об’єднані одним
контуром забруднення напруженого екологічного стану.
Отже, карта сучасної екологічної ситуації свідчить про те, що просторовий розподіл
геоекологічних зон і смуг з різним екологічним станом дозволяє розробити для них
індивідуальні заходи з оптимізації та покращення стану довкілля. У межах Дністровського
каньйону цей стан нормальний та сприятливий, а на суміжних територіях він задовільний і
лише в окремих аномальних контурах – напружений та складний.

Парагенетичні зв’язки між хімічними елементами
З метою визначення зв'язків між вмістом різних хімічних елементів ми виконали
кореляційний аналіз. Ми провели кореляцію між всіма можливими парами елементів у ґрунтах
та інших середовищах (Hg з As, Cd, Pb і т.д.; As з Cd, Pb Cu і т.д. – 14 пар у кожному із 5
середовищ, тобто всього 60 пар) за формулою:

, (3.18)

де ρ – коефіцієнт кореляції;
х і y – вміст елементів Сі в тому чи іншому середовищі у конкретній пробі;
х і у – середні вмісти;
 x  y – стандартні відхілення.

Це дозволило виявити тісні зв'язки у ґрунтах між Zn, Cu, Pb, Cd і Ni(p=0,62-0,76), Hg і As
(0,67), Fe і Al (0,85) (рис. 1.58) [16].
Характерно, що при кореляції коефіцієнтів концентрації тих самих елементів зв'язок між
ними підсилюється (ρ = 0,75-0,91). Це свідчить про спільне походження зазначених груп
елементів, а також про можливість визначати елемент-індикатор для пошуку аномалій
забруднення, зменшувати кількість аналізів і обчислювати вміст інших елементів через
коефіцієнт кореляції:

y  y  y . (3.19)
x
 x х   х

Тобто, знаючи вміст у пробі, наприклад, цинку ми можемо вирахувати, скільки у ній Pb,
Cu, Cd і т.д.
Із графіків кореляції випливає ще один важливий висновок: найбільш тісні зв'язки (ρ=0,85-
0,95) характерні для вказаних елементів в інтервалах від 0 до фонових значень, що свідчить про
природний парагенезис цих елементів у ґрунтах. Вище фонових значень різко зростає
дисперсія, а це вказує на техногенну природу аномалій (рис. 3.59).

166