Page 162 - 4899

Закінчення таблиці 3.21
1 2
– Горбисто-грядові ерозійно-зсувні межиріччя з XXIV – Заставнівська з задовільним і напруженим
ялицево-дубово-буковими лісами на дерново- екологічними станами
буроземно-підзолистих і ясно-сірих опідзолених
грунтах.
9 – Високі хвилясті межиріччя, складені лесами з
дубово-грабовими лісами на ясно-сірих грунтах.
10 – Плоскорівнинні межиріччя, складені лесами з
дубовими лісами на сірих опідзолених грунтах.
11 – Горбисті ярково-балочні придолинні схили,
складені лесами з дубово-грабовими лісами та
фрагментами лучних степів на еродованих
опідзолених чорноземах і темно-сірих ґрунтах.

Долина Дністра до каньйону (від м. Галича до с. Нижніва) в межах заплави та низьких
надзаплавних (I-III) терас перебуває у нормальному екологічному стані, а деякі долини лівих
допливів «несуть» забруднення з сусіднього Галицького району, де відчувається вплив
Бурштинської ТЕС.
У межах каньйону ми виділяємо новий для території Західного регіону України –
сприятливий екологічний стан, який відрізняється від нормального кращими екологічними
умовами (мікроклімат, високий вміст кисню в атмосферному повітрі, що сприяє оздоровленню
населення). Лише в районі м. Заліщики забруднене повітря впливає на складний екологічний
стан каньйону.
У долинах лівих допливів Дністра – Золотої Липи, Коропця, Бариша, Стрипи, Тупої,
Серета, Нічлави – екологічний стан сприятливий і нормальний, а на горбогірних хвилястих
рівнинах, що розділяють зазначені річки, склався задовільний екологічний стан.
На Прут-Дністровській ландшафтній зоні екологічний стан теж задовільний, але на його
фоні виділяються площі складного і напруженого стану, зумовленого наявністю тут аномалій
забруднення ґрунтового і рослинного покривів, а також ґрунтових вод та атмосферного повітря.
Виявлені тут аномалії не співпадають з ландшафтними місцевостями, а ускладнюють їх. Тому
геоекологічні смуги Прут-Дністровської зони неузгоджуються з ландшафтною структурою, а є
накладеними щодо ландшафтів.
На карту сучасної екологічної ситуації винесено порушення геологічного середовища, як
природні (сучасні активні геодинамічні зони стискання і розтягнення земної кори, локальні
здвиги, брахіантиклиналі в платформовому чохлі, які були активізовані в неоген-четвертинний
час і які можуть провокувати землетруси, а також розвиток карстових процесів), так і
техногенні (кар’єри з видобутку корисних копалин), а також порушення геоморфосфери
(рельєфу) зсувами, обвалами, селями, осипищами, ерозією, суфозією та ін. При цьому
порушення рельєфу в основному є природними, але часто вони підсилені нерозумною
господарською діяльністю людини.
На окремій врізці до карти показані категорії якості та екологічного стану поверхневих
вод. Сукупність усіх виявлених контурів екологічних станів основних геокомпонентів довкілля
Дністровського каньйону та суміжних територій дозволило провести геоекологічне
районування досліджуваного району на ландшафтній основі (табл. 3.21, рис. 3.55). Згідно з
ландшафтним та фізико-географічним районуванням О. М. Маринича та П. Г. Шищенка, він
відноситься до Європейської рівнинної ландшафтної країни, зони широколистяних лісів,
Західно-Українського ландшафтного краю з ландшафтними областями: Опільською, Західно-
Подільською і Прут-Дністровською. У межах Опільської області розвинуті Монастириські
ландшафти [16] з рядом ландшафтних місцевостей 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14 (рис. 3.57). При
геоекологічному районуванні Л. В. Міщенко [28] запропонувала виділяти геоеокологічні
зони, які відповідають ландшафтам, і геоекологічні смуги, що є аналогами ландшафтних
місцевостей. Тому в межах Монастириської геоекологічної зони (А) ми виділили такі
геоекологічні смуги: Дністровська долинна (I), Дністровська каньйонна (II), Золотолипська (III),
Гончарівська (IV), Коропецька (V), Озерянська (VI), Баришевська (VII).
164