Page 122 - 4899

Ґрунтові води
Ґрунтові води – це перший від поверхні водоносний горизонт підземних вод, який активно
експлуатує населення, а також підприємства малого і середнього бізнесу. Тому він дуже
важливий для екологічної оцінки. Ґрунтові води залягають на глибинах від 2-3 до 10-15 м у
алювіальних пісках і супісках, або у вигляді окремих пісчаних лінз серед покровних лесів та
лесовидних суглинків. З поверхні вони не завжди захищені водотривкими породами і тому
ґрунтові води можуть нести в собі усю гамму забруднювальних речовин.
Для екологічної оцінки якості ґрунтових вод ми у 2006 р. провели їх опробування на 93
геоекологічних полігонах, а також використали аналізи інших організацій. Проби були
проаналізували в Бюро мінеральних ресурсів Одеського національного університету
ім. І. І. Мечникова на рентгенофлюоресцентних приладах. Визначались вмісти As, Cd, Pb, Cu,
Zn, нітратів, сульфатів, фенолів, нафтопродуктів і пестицидів ДДТ. Результати аналізів зведено
у відповідну базу даних, а фонові та аномальні вмісти розраховано за тією ж методикою, що і
для ґрунтів. На основі цього було побудовано 10 еколого-геохімічних карт просторового
розповсюдження різних інгредієнтів у ґрунтових водах (рис. 3.35-3.37).
Із аналізу цих карт та карт накладання ізоліній фонових вмістів та ГДК, а також сумарних
показників забруднення можна зробити висновок, що на більшій території Подільської
височини і безпосередньо у Дністровському каньйоні ґрунтові води (рис. 1.37) перебувають у
доброму стані (СПЗ = 0-100). Окремі ділянки (Монастириська, Бучач, Заліщики, гирло Збруча) є
слабо забрудненими (СПЗ = 100-400). З розповсюдження окремих складників (рис. 3.35, 3.36)
теж спостерігається аналогічна картина: Дністровський каньйон – чистий, окремі аномалії Pb є
у Бучачі, сульфатів – у Монастириську, Бучачі і вище від гирла р. Збруч.
Зовсім іншу ситуацію ми спостерігаємо на Прут-Дністровському межиріччі: аномалії Pb,
сульфатів та інших забруднювачів спостерігаються у Тисменицькому, Тлумацькому і
Городенківському районах, де вміст Pb у чотирьох точках перевищують ГДК (рис. 1.35).
Загальний екологічний стан ґрунтових вод – від задовільного (СПЗ = 400-600) до напруженого
(СПЗ = 600-800) і критичного (СПЗ = 800 і більше). Тому в цих районах необхідно оперативні
заходи зі зниження забруднення ґрунтових вод [16].

Підземні води
Підземні води Подільської височини та Прикарпаття, що залягають у палеозойських і
крейдових відкладах, сильно мінералізовані, солені і непридатні для пиття та технічного
водопостачання. Водоносні горизонти неогенових відкладів, приурочені до прошарків пісків та
пісковиків, не мають суцільного розповсюдження і залягають на глибині від 40 до 300 м і
більше; нижче 300 м вони також сильно засолені. Потужні потоки ґрунтових вод містить у собі
товща алювію, яка застеляє дно Дністра і його притоків.
На Прут-Дністрорвському межиріччі внаслідок значної розчленованості рельєфу і
наявності слабопроникної глинистої делювіальної покрівлі атмосферні опади швидко стікають
в долини річок. Завдяки цьому там порівняно мало джерел, а дебіти їх також невеликі.
3
Запаси підземних вод (табл. 3.13) в межах басейну Дністра незначні – всього 0,2 км (200
3
3
млн м ), із яких на водопостачання використовується 71,6 млн м . За своїм хімічним складом,
мінералізацією, вмістом специфічних компонентів та іншими ознаками серед підземних вод,
згідно з існуючими класифікаціями, виділяються: підземні води питного призначення;
мінеральні води; природні розсоли; промислові води. До підземних вод питного призначення
відносяться води, що за своїм хімічним складом відповідають нормативним вимогам стандарту
«Вода питна» і мають мінералізацію до 0,1 г/л. Незважаючи на розвиненість річкової мережі
басейну Дністра, запаси підземних вод тут невеликі, що зумовлено особливостями геологічної
будови території басейну, яка характеризується широким розповсюдженням у відкладах
верхньої крейди, нижнього неогену та антропогену водонепроникних щільних глинистих порід
[16].

122