Page 117 - 4899
P. 117

Згідно з даними гідрохімічних досліджень, якість поверхневих вод басейну Дністра
               значних змін не зазнала і характеризується показниками, більшість з яких не перевищує
               гранично допустимих концентрацій за винятком вмісту органічних забруднень, концентрація
               яких за БСК повне перевищує допустиму норму вздовж всієї річки в межах Івано-Франківської
               області. Були перевищення гранично допустимої концентрації за вмістом заліза та інших
               важких металів.
                      Наші дослідження поверхневих вод Дністра та його приток протягом 2003-2006 рр.
               показали наявність деяких токсичних інгредієнтів як у воді, так і в донних відкладах (табл. 3.11,
               3.12).
                      Води річки Дністер на всьому її відтинку від с. Устечко і до гирла р. Збруч відносяться
               до 4 категорії (задовільні, слабко забруднені) III класу якості. Вверх за течією сольовий склад
               забруднювачів змінюється в бік покращення якості, що підтверджується зменшенням вмісту
               хлоридів і сульфатів. Але, безпосередньо нижче від гирл річок Стрипи, Джурина, Серета і
               Нічлави вміст солей зростає і лише нижче за течією зменшується внаслідок розбавлення (рис.
               3.34).
                      По кожній річці – допливу Дністра-Джурину (4 проби), Серету (9 проб) та його допливі –
               рч. Тупа (6 проб), Нічлаві (8 проб) та її допливі — рч. Циганська (4 проби), Збручу (10 проб)
               спостерігається одна і та ж закономірність: знизу уверх по течії якість води змінюється від 5-6
               категорії до 3-4. Лише річка Циганська є найбільш чистою (2 категорія і лише частково 3 та 4).
               Спостерігається також погіршення якості води нижче від населених пунктів - м. Чортків та смт.
               Борщів і Товсте.
                      Донні відклади цих самих річок опробували на вміст у них Сu, Zn, Рb, нафтопродуктів і
               фенолів. Алевритова та глиниста фракції донних відкладів адсорбують забруднювачі, особливо
               важкі метали, нафтопродукти і феноли. Гранично допустимі концентрації для донних відкладів
               не встановленні, тому оцінити вміст у них зазначених забруднювачів важко. Але, якщо
               порівняти їх з ґрунтами, то виявляється, що вміст Cu, Zn, Pb значно перевищує фоновий
               елементів у ґрунтах і досягає іноді 1,5-3 ГДК. Це свідчить про те, що донні відклади є хорошим
               індикатором для визначення якості поверхневих вод.
                      Зазначені вище особливості поверхневих вод необхідно враховувати у моніторингових
               дослідженнях, а також під час розроблень заходів з оптимізації та покращення екологічної
               ситуації в регіоні.
                      Основними причинами значної забрудненості річок є ерозійні процеси та наднормативні
               скиди неочищених і недостатньо очищених стоків через незадовільну роботу очисних споруд.
               Переважна їх більшість, особливо у м. Чортків, характеризується низьким рівнем технічного
               оснащення та відсутністю майже на усіх підприємствах і організаціях очисних споруд зливових
               стоків.
                      Ерозійні процеси зумовлені високою розораністю території Подільського Придністров'я,
               особливо крутосхилих долин річок і балок, надмірною насиченістю сівозмін просапними
               культурами, недостатня лісистість водозборів. Усе це підсилює ерозію ґрунтів, що призвожить
               до забруднення і замулення річок. Так, розораність сягає 70-85 %, а лісистість нижча від
               оптимального рівня (40 %) і складає 10-30 %. Негативно впливає також зростаюча тенденція до
               активного будівництва дач та ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах та
               прибережних захисних смугах, які стали зовсім безгосподарними. Незважаючи на спад
               виробництва, гідрохімічний склад води у річках практично не покращився, що свідчить про
               постійну дію антропогенної складової екологічної небезпеки. Продовжується скидання у річки
               недостатньо очищених стоків від житлової забудови та промислових підприємств. Особливо
               шкідливі неконтрольовані поверхневі зливи. Вони несуть весь спектр забруднювачів, а їхня
               кількість залежить від розмірів житлових масивів, обсягу виробництва та стану очисних споруд.
               Звідси зрозуміло, що необхідно не тільки значно підвищувати ефективність очищення скидів, а
               й збільшити лісистість території, а де це можливо – відновити природні ландшафти [16].





                                                                   117
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122