Page 117 - 4899

Згідно з даними гідрохімічних досліджень, якість поверхневих вод басейну Дністра
значних змін не зазнала і характеризується показниками, більшість з яких не перевищує
гранично допустимих концентрацій за винятком вмісту органічних забруднень, концентрація
яких за БСК повне перевищує допустиму норму вздовж всієї річки в межах Івано-Франківської
області. Були перевищення гранично допустимої концентрації за вмістом заліза та інших
важких металів.
Наші дослідження поверхневих вод Дністра та його приток протягом 2003-2006 рр.
показали наявність деяких токсичних інгредієнтів як у воді, так і в донних відкладах (табл. 3.11,
3.12).
Води річки Дністер на всьому її відтинку від с. Устечко і до гирла р. Збруч відносяться
до 4 категорії (задовільні, слабко забруднені) III класу якості. Вверх за течією сольовий склад
забруднювачів змінюється в бік покращення якості, що підтверджується зменшенням вмісту
хлоридів і сульфатів. Але, безпосередньо нижче від гирл річок Стрипи, Джурина, Серета і
Нічлави вміст солей зростає і лише нижче за течією зменшується внаслідок розбавлення (рис.
3.34).
По кожній річці – допливу Дністра-Джурину (4 проби), Серету (9 проб) та його допливі –
рч. Тупа (6 проб), Нічлаві (8 проб) та її допливі — рч. Циганська (4 проби), Збручу (10 проб)
спостерігається одна і та ж закономірність: знизу уверх по течії якість води змінюється від 5-6
категорії до 3-4. Лише річка Циганська є найбільш чистою (2 категорія і лише частково 3 та 4).
Спостерігається також погіршення якості води нижче від населених пунктів - м. Чортків та смт.
Борщів і Товсте.
Донні відклади цих самих річок опробували на вміст у них Сu, Zn, Рb, нафтопродуктів і
фенолів. Алевритова та глиниста фракції донних відкладів адсорбують забруднювачі, особливо
важкі метали, нафтопродукти і феноли. Гранично допустимі концентрації для донних відкладів
не встановленні, тому оцінити вміст у них зазначених забруднювачів важко. Але, якщо
порівняти їх з ґрунтами, то виявляється, що вміст Cu, Zn, Pb значно перевищує фоновий
елементів у ґрунтах і досягає іноді 1,5-3 ГДК. Це свідчить про те, що донні відклади є хорошим
індикатором для визначення якості поверхневих вод.
Зазначені вище особливості поверхневих вод необхідно враховувати у моніторингових
дослідженнях, а також під час розроблень заходів з оптимізації та покращення екологічної
ситуації в регіоні.
Основними причинами значної забрудненості річок є ерозійні процеси та наднормативні
скиди неочищених і недостатньо очищених стоків через незадовільну роботу очисних споруд.
Переважна їх більшість, особливо у м. Чортків, характеризується низьким рівнем технічного
оснащення та відсутністю майже на усіх підприємствах і організаціях очисних споруд зливових
стоків.
Ерозійні процеси зумовлені високою розораністю території Подільського Придністров'я,
особливо крутосхилих долин річок і балок, надмірною насиченістю сівозмін просапними
культурами, недостатня лісистість водозборів. Усе це підсилює ерозію ґрунтів, що призвожить
до забруднення і замулення річок. Так, розораність сягає 70-85 %, а лісистість нижча від
оптимального рівня (40 %) і складає 10-30 %. Негативно впливає також зростаюча тенденція до
активного будівництва дач та ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах та
прибережних захисних смугах, які стали зовсім безгосподарними. Незважаючи на спад
виробництва, гідрохімічний склад води у річках практично не покращився, що свідчить про
постійну дію антропогенної складової екологічної небезпеки. Продовжується скидання у річки
недостатньо очищених стоків від житлової забудови та промислових підприємств. Особливо
шкідливі неконтрольовані поверхневі зливи. Вони несуть весь спектр забруднювачів, а їхня
кількість залежить від розмірів житлових масивів, обсягу виробництва та стану очисних споруд.
Звідси зрозуміло, що необхідно не тільки значно підвищувати ефективність очищення скидів, а
й збільшити лісистість території, а де це можливо – відновити природні ландшафти [16].

117