Page 125 - 4899

Клімат та атмосферне повітря
На клімат басейну Дністра найбільше впливає, звичайно, географічна широта, а також
висота над рівнем моря, віддаленість від океану, рельєф, що оточує територію, характер
підстилаючої поверхні. Від географічної широти залежить, передусім, притік сонячної радіації,
яка є головним джерелом енергії для більшості процесів, що відбуваються в географічній
оболонці. Оскільки досліджуваний район розміщений в середніх широтах, то величина
2
сумарної сонячної радіації в середньому дорівнює 96-98 ккал/см , тобто типова для помірного
кліматичного поясу. У річній величині сумарної радіації понад 50 % припадає на розсіяну. У
зимовий період частка розсіяної радіації через збільшення хмарності досягає 70 % і більше [32].
Різновисотність Поділля зумовлює значні відмінності у розподілі температур і річної
кількості опадів. Віддаленість від морів і океанів (у середньому 500-700 км), а також рівнинний
рельєф визначають значний вплив повітряних мас з Атлантики. Не захищена територія і від
проникнення повітря з Північного Льодовитого океану, а також континентальних повітряних
мас з центральних районів Євразії. Потоки повітря, що йдуть з Європи, зокрема,
Середземномор'я, затримують Карпати. Цими чинниками зумовлене формування на всій
території помірно-континентального типу клімату, тобто перехідного між морським та
континентальним.
З метою оцінювання екологічного стану атмосферного повітря були проведені польові
дослідження пересувною екологічною станцією ВАТ «Газпром» у 2006 р. з вимірюванням
вмісту у повітрі кисню, CO, SО x, пилу, а також відбір проб снігу з наступним визначенням
вмісту в ньому Pb і Cu. Ці роботи виконувались в рамках міжнародного проекту глобальних
кліматичних змін. Нам вдалось отримати результати цих аналізів і звести їх у відповідні бази
даних і виконати розрахунки фонових і аномальних вмістів різних інгредієнтів. На основі цього
було побудовано 5 еколого-геохімічних карт, карт накладання ізоліній фонових вмістів та
сумарного показника забруднення (рис. 3.38-3.41).
Із аналізу цих карт можна зробити такі висновки. Найбільш цікавим є просторове
розповсюдження кисню в атмосферному повітрі (рис. 3.38). У Дністровському каньйоні його
вміст (22,06-22,20 % об’ємних) перевищує фонові значення (21,83 %) і середній вміст кисню в
атмосферному повітрі (21,88 %). Це свідчить, що Дністровський каньйон має не тільки більш
теплі кліматичні умови, ніж у суміжних районах Поділля і Прут-Дністровського межиріччя, а й
володіє унікальними умовами – надлишком кисню, що може стати важливим лікувальним
чинником для оздоровчих цілей, розвитку рекреації та санаторно-курортної галузі. Розподіл
інших інгредієнтів у повітрі досліджуваного району показує підвищений вміст CO, SO x, пилу в
деяких точках Галицького, Тисменицького, Монастириського, Заліщицького, Бучацького і
Городенківського районів. Але ці вмісти перевищують лише фон і досягають ГДК тільки в
районах мм. Тлумача і Заліщиків. Дещо по-іншому поводиться Pb у опадах снігу (рис. 3.40).
Безпосередньо у Дністровському каньйоні його не знайдено лише на відтинку Горигляди-
Заліщики. На правобережжі Дністра розповсюджений цілий ланцюжок аномалій Pb від
м. Івано-Франківська на південний схід аж до Городенки і Заліщиків. Можливо це вплив
автотранспорту, або слід від Буршинської ТЕС. Забруднені Pb ландшафти вздовж
автомобільних трас Монастириськ-Бучач-Тернопіль, Чортків-Заліщики.
У цілому ж атмосферне повітря досліджуваного району (рис. 3.41) перебуває в доброму
стані, лише вздовж автомобільних доріг спостерігається підвищений вміст Pb і пилу.

Рослинний покрив і тваринний світ
Флора Дністровського каньйону та прилеглих територій багата й різноманітна. Вона
налічує близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать до 35 родин і 70
родів, з них 6 видів внесено до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що
перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (відкатники осотовидний і
татарниколистий, жовтозілля Бестера, зіновать подільська і Блоцького, шавлія, шиверекія,
шолудивник). Дванадцяти видам (анакамптис піромідальний, бруслина карликова, ковила
дніпровська, марсилія чотирилиста, пізньоцвіт осінній та ін.) загрожує повне зникнення з
досліджуваної території.
125