Page 113 - 4899
P. 113

Просторовий розподіл забруднювачів у ґрунтовому покриві
                     Аналіз отриманих нами результатів показав, що досліджувана територія Дністровського
               каньйону в цілому забруднена слабо, або майже не забруднена, за винятком окремих
               аномальних точок. Так, з розповсюдження арсену (миш’яку) As в ґрунтах виявлено дві
               аномальні зони, де фон (0,0047 мг/кг) перевищено в 3 рази (0,014), але це значно нижче кларка
               (1,7) та у сотні разів нижче ГДК (20). Тобто нічого небезпечного немає : виявлений розподіл
               лише попереджає, що забруднення накопичуються у двох зонах (одна простягається з
               Галицького району, пересікає Дністер нижче м. Галич та далі протягується правобережжям
               Дністра через Тлумацький та Городенківський райони до кордону з Чернівецькою областю, а
               друга охоплює нижні течії рр. Серет, Нічлава і Збруч). Можливо перша зона – це слід від
               Бурштинської ТЕС. Дністровський каньйон від гирла Золотої Липи і до гирла Серета – чистий
               від арсену.
                     Те ж саме можна сказати і про розподіл кадмію Cd : фон (0,014 мг/кг) і аномалії (0,042)
               значно нижче від кларку (0,13) та ГДК (1). Каньйон від с. Горигляди до м. Заліщики – чистий.
               Підвищені вмісти Cd (в 3 і більше разів вище фону) прослідковується у ґрунтах Подільської
               височини і Прут-Дністровського межиріччя, а перевищення ГДК визначено лише в одній
               точці – південніше від Тлумача.
                     Розподіл плюмбуму Pb у ґрунтах більш складний, але закономірність та ж : Дністровський
               каньйон від гирла р. Коропець та до м. Заліщики – чистий, аномалії в основному на
               правобережжі та приурочені вони до населених пунктів (Тлумач, Незвисько, Городенка,
               Заліщики) і автомобільних доріг Івано-Франківськ-Городенка, Чернівці-Тернопіль та ін.
                     Приблизно таку ж картину розподілу показують інші речовини: купрум Cu має кілька
               точок з перевищенням ГДК (біля Галича, Тлумача і біля гирла р. Збруч); цинк Zn перевищує
               ГДК (23 мг/кг) та фон (13,4), але це значно нижче віж аномальних (40,2) і кларкових (83)
               значень, тому це поки що не загрожує природі і людям, але попереджає про тенденцію
               зростання сполук цинку в ландшафтах; ванадій V (рис. 3.29) показує тенденції попередніх
               елементів – каньйон чистий, аномалії є тільки на території Прут-Дністровського межиріччя, але
               вони значно нижче кларку і ГДК; нафтопродукти (рис. 3.30) мають ті ж самі закономірності
               регіонального розподілу з перевищенням ГДК лише вздовж дороги Тлумач-Городенка і в
               нижній течії р. Збруч; ДДТ створює кілька аномальних точок біля районних центрів –
               Монастириська, Городенка, Заліщики і Борщів, можливо вказуючи на залишки пестицидів на
               колишніх складах (рис. 3.31).
                     На картах накладання фонових ізоліній (рис. 3.32) та сумарних показників забруднення Zn
               або СПЗ (рис. 3.33) визначається загальна картина забруднення ґрунтів досліджуваної території:
               вони відносяться до чистих (СПЗ = 200-1000) або слабо забруднених (СПЗ = 1000-1400), лише у
               Галицькому, Тлумацькому, Городенківському, Борщівському і Чортківському районах є кілька
               незначних за площею ділянок з середньо забрудненими (СПЗ = 1400-2800) ґрунтами.
                     Важливим геохімічним показником для ґрунтів є середній вміст хімічних елементів у
               різновидах ґрунтів, але для такого аналізу у нас недостатньо фактичного матеріалу. Вдалося
               порівняти середні вмісти у різновидах з фоновими для ґрунтового покриву в цілому лише для
               п’яти різновидів (табл. 3.6). У результаті такого порівняння встановлено, що середні вмісти
               у всіх   випадках    значно вищі за фонові. Тому, при виконанні більш детальних досліджень
               необхідно розраховувати фони, а не середні значення, як це іноді роблять ґрунтознавці.
                     Враховуючи представлені нами матеріали, землекористувачі можуть визначити, на яких
               ділянках ґрунтового покриву можна вирощувати екологічно чисту сільськогосподарську
               продукцію. Для отримання відповідного сертифіката необхідно скласти плани своїх земельних
               ділянок і сумістити їх з картами (рис. 3.29-3.33). Таку роботу можна виконати в
               індивідуальному порядку для кожного землекористувача.









                                                                  113
   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118