Page 24 - 4894

заборгованості, зростанні кількості збиткових підприємств. Як видно з наведених
даних, питома вага збиткових підприємств машинобудування є досить вагомою і
становить більше третини від загальної кількості підприємств галузі. Найбільш
збитковими є підприємства з виробництва автотранспортних засобів, причепів і
напівпричепів та інших транспортних засобів, найменш збитковими – з виробництва
комп’ютерів, електронної та оптичної продукції та з виробництва електричного
устаткування. Зазначимо, що найбільш успішною діяльність підприємств
приладобудування була у 2011–2012 роках, коли кількість збиткових підприємств
становила в середньому 30%, тоді як у попередніх роках частка збиткових підприємств
була значно більшою. Відповідно до статистичних даних [6] така негативна тенцендія
збереглася і у 2013 році, а питома вага збиткових підприємств приладобудівної галузі
становила близько 33%. Зменшенню прибутковості підприємств приладобудівної галузі
України сприяло і зменшення обсягу виробництва продукції.
2010 рік вважається періодом подолання кризових явищ, відновлення
виробничих потужностей та збільшення обсягів виробництва. Про інноваційний
розвиток галузі свідчить і зростання кількості інноваційно-активних підприємств
протягом 2008 та 2010 років, коли їх кількість поступово збільшувалась. У 2009 році
ситуація дещо погіршилася, але у 2010 році почали відбуватися позитивні зрушення в
цій ситуації, хоча з боку держави належної інноваційна підтримка не було. Про
відсутність державної допомоги у підтримці інноваційного розвитку підприємств
свідчить кількість коштів, що виділяє держава – 1–2% від загального обсягу коштів.
Основна частина коштів, що йде на впровадження інновацій – власні кошти
підприємств (53–73%) [6]. Основною статтею інновацій сучасних приладобудівних
підприємств є придбання нових машин, обладнання та програмного забезпечення –
приблизно 70% від загальної кількості коштів, спрямованих на інноваційний розвиток
підприємств. На проведення та стимулювання науково-дослідних робіт виділяється
близько 10% коштів [6]. Така недосконалість інноваційної політики в машинобудуванні
та приладобудуванні гальмує процес створення конкурентоспроможної продукції і, як
наслідок, – неспроможність забезпечити інші галузі економіки високоефективною
власною продукцією, зайняти певну нішу світового машинобудування. Щоб змінити
ситуацію на краще потрібні великі кошти, більшість яких повинна бути інвестиціями.
Сучасному машинобудівному комплексу України доводиться функціонувати в умовах
воєнно-політичної та економічної нестабільності і для виходу з цього кризового
становища необхідно застосовувати ефективні механізми господарювання. Слід
акцентувати на діях, спрямованих на поліпшення структури ресурсного потенціалу
машинобудівних підприємств, зокрема приладобудівних. Насамперед це стосується
його інноваційної складової, що може надати значну допомогу в підвищенні
конкурентоспроможності підприємств і їх продукції, інвестиційній привабливості.
Проведені дослідження показують, що кількість приладобудівних підприємств, які
займаються інноваційною діяльністю постійно зменшується; частка реалізованої
інноваційної продукції загалом – лише 3,5–4%; обсяг імпорту високотехнологічної
продукції перевищує в рази розміри власного виробництва; наукомісткість
промислового виробництва знаходиться на рівні 0,3%.
Для подолання труднощів та нестабільності на підприємствах приладобудівної
галузі необхідно застосовувати ефективний механізм регулювання фінансової
діяльності, який дозволить покращити фінансовий стан, збільшити вартість
підприємства в умовах обмеженості власних ресурсів та високої вартості позикових
коштів. Для розвитку побутового приладобудування потрібні інвестиції, які можуть
бути одержані з дотацій держави, пільгових кредитів банків для вітчизняних
підприємств, або від іноземних інвесторів. Останнім необхідно створити сприятливий

24