Page 25 - 4894

інвестиційний клімат через пільгове оподаткування, або звільнення від певних видів
податків на деякий час для розвитку галузі. Перспективним є виробництво контрольно -
вимірювальних приладів. Підприємства цієї підгалузі мають стабільні індекси
виробництва і цін в динаміці, що є позитивним, враховуючи економічну кризу,
наслідки якої ми досі відчуваємо.
Для активізації інноваційної діяльності приладобудівних підприємств необхідно:
 залучити кваліфіковані інженерно-конструкторські кадри для досягнення
високого рівня НДДКР та продуктивності виробництва;
 підвищити рівень вищої технічної освіти в інноваційному напрямі, відновити
престижність та фаховість середньої технічної освіти, що стане основою для
забезпечення майбутнього кадрового потенціалу підприємств;
 забезпечити роботою молодих спеціалістів, які б вносили креативне мислення в
колектив та бажання проводити зміни;
 оновити асортимент продукції, що допоможе підприємствам досягти високої
конкурентоспроможності на внутрішньому і на зовнішньому ринках.
Для цього підприємствам потрібно залучити до НДДКР фахових конструкторів,
інженерів, винахідників, науковців, які б створювали інновації в лабораторіях, та
менеджерів.
Для ефективного використання інноваційного потенціалу приладобудування
України варто здійснити таке:
 вдосконалити методологію управління ефективністю інноваційних проектів; –
забезпечити привабливість інноваційних проектів на регіональному,
державному та світовому рівнях;
 збільшити обсяги інвестування проектів із внутрішніх джерел;
 провести подальшу децентралізацію інноваційної діяльності;
 застосувати лізинг при реалізації окремих проектів;
 підвищити конкурентоспроможність продукції та технічного рівня виробництва;
 забезпечити вихід інноваційної продукції на внутрішні та зовнішні ринки;
 здійснити заміщення імпортної продукції та переведення інноваційного
виробництва у стадію стабільного зростання [5, c. 231].
Із зазначеного розуміємо, що основними чинниками, які сприяють розвитку
інноваційної сфери приладобудування, є:
 джерела ресурсів (інвестиції, реалізація ноу-хау, державне фінансування, трудові
та матеріальні ресурси);
 умови (рівень технічного розвитку суспільства, наявність ринку, фахівці);
 обмеження (міжнародна конкуренція, ресурсне забезпечення).
Приладобудування в Україні характеризується високою зовнішньою залежністю –
імпорт цієї продукції у три рази перевищує експорт. Особлива залежність існує від
поставок з ЄС та інших країн світу (передусім азійських), імпорт з яких перевищує
експорт відповідно у 8,7 і 8,5 рази. Внаслідок цього сальдо зовнішньої торгівлі за цими
групами країн є від’ємним. Водночас продукція вітчизняного приладобудування
користується попитом у країнах СНД, що забепечує Україні на цьому ринку статус
нетто-експортера та позитивне торговельне сальдо. Географічна структура зовнішнього
попиту на продукцію вітчизняного приладобудування розподіляється нерівномірно по
країнах світу. Основна його частина припадає на країни СНД (на ринках яких
реалізується 58–65% від сукупного експорту), менша частина – на ЄС (до 20%) і решту
країн світу (до 25%). Проте загалом експортний потенціал приладобудівної галузі
України майже не розвивається. Про це свідчить динаміка експорту зазначеної
продукції (в 2013 році експорт скоротився більше ніж на 7% порівняно з 2012 роком), а

25