Page 29 - 4882

ризувати сукупністю ознак, що його описує, і, якщо вия-
виться, що всі ознаки об’єкта винаходу відносяться до того
або іншого переліку, то винахід відноситься до відповідного
цьому перелікові об’єкта.
Після встановлення об’єкта винаходу варто перевірити
відповідність йому спочатку обраної назви й у відповідних
випадках відкоригувати її. Однак, можуть виникнути ситу-
ації, коли в переліку істотних ознак виявляться ознаки, що
відносяться до різних об’єктів винаходу: наприклад, до
пристрою і способу, способу і речовини тощо. У цій ситуації
варто мати на увазі, що лише такі об’єкти як пристрій і
речовина повинні строго характеризуватися їхніми ознаками,
а спосіб може характеризуватися поряд з ознаками дій озна-
ками пристрою і речовини. Проте, у цьому випадку необхідно
ще раз уважно проаналізувати суть кожної ознаки і пере-
вірити, чи не йде мова про різні об’єкти або про групу
винаходів. Якщо це група винаходів, то варто розділити озна-
ки по однорідних групах, виявити і сформулювати назви
відповідних об’єктів і повторити вищеописану операцію для
кожного з них, починаючи, природно, зі списку не тільки
виділених істотних ознак на первісній стадії аналізу, а з
загального переліку ознак, включаючи знову сформульовану
назву кожного з об’єктів винаходу. Після закінчення цієї
процедури необхідно перевірити, користуючись відповід-
ними розділами Правил*, чи дотримана єдність винаходу в
сформульованій групі і перейти до вибору об’єкта промис-
лової власності, що передбачається до охорони: винахід або
корисна модель.
Характеризуючи об’єкт сукупністю ознак, необхідно
враховувати, що це повинні бути істотні ознаки.
Критерієм віднесення ознаки до істотних є її вплив на
технічний результат, тому на етапі складання сукупності
істотних ознак, що ввійдуть у формулу винаходу, необхідно
сформулювати технічний результат або результати, якщо їх
кілька і розібратися, які з ознак знаходяться в причинно-
наслідковому зв’язку з кожним з них.
27