Page 7 - 4873

залежить обґрунтованість рішень. Для цього розроблена
програма загального дослідження забудови.

Дослідження включають в себе збір архівних матеріалів,
натурні обстеження та камеральну обробку. Відправними

документами є ситуаційний план існуючої забудови, технічні
паспорти споруд із інвентаризаційними поверховими

планами, історичні документи про еволюцію планування

територій та споруд. Також важливими є матеріали
генерального плану розвитку міста.

Історико-архітектурну цінність забудови досліджують на
двох рівнях. Вивчають планувальну структуру та споруди-

пам’ятки. Дослідження проводять, опираючись на аналіз
архівних документів історичних, краєзнавчих музеїв. Еволюцію

планувальної структури території вивчають, аналізуючи вказані

документи. У результаті аналізу складають історико-
архітектурну довідку, в якій описують якість просторової

структури, наявність пам’яток архітектури і міcця втрачених
історичних споруд. Виявляють особливості виникнення та

перекладки вулиць, зміни у плануванні території і причини цих
змін. Історико-архітектурну довідку доповнюють графічним

матеріалом – планом ретроспективного розвитку території. На

нього наносять існуючі та знесені пам’ятки, їх охоронні зони
(заповідні, регулювання та ін.), показують оптимальні сектори

обзору збережених пам’яток.
Під час дослідження вивчають первісне оточення споруди-

пам’ятки і подальший розвиток забудови. Визначають, як можна
забезпечити його сприйняття, вводять обмеження на

розташування та висоту споруд нової забудови.

Еволюцію стародавніх споруд досліджують за допомогою
архівних матеріалів. У спорудах, які неодноразово

реконструювались, намагаються відновити первісний образ.
Історичні забудови поділяють:

- пам’ятки державного та місцевого значення;

7