Page 152 - 4835

3
2253 млн м . Найнижчий пластовий тиск у робочій зоні Біль-
че-Волицького покладу спостерігався на кінець сезонів відбо-
ру в 1999 і 2002 роках – 2,2 МПа.
Об'єми нагнітання газу в Угерський поклад за період
3
1990-2002 рр. змінювалися в межах 160-2195 млн м , а об'єми
3
відбору – в межах 1010-2223 млн м , при цьому пластові тиски
коливалися в межах 2,1-4,2 МПа.
З 1992 року почався другий етап, що характеризувався
стійким газодинамічним зв'язком імовірно через газоводяну
перемичку, що розділяє обидві структури. За шість років у
3
ПСГ закачано 28636 млн м газу: енергія використовувалася
на розширення об'ємів покладів шляхом приєднання до дре-
нованої зони заводнених їхніх частин, заповнення периферій-
них ділянок, витіснення підошовної і крайової води. Процеси
фільтрації спочатку здійснювали в покладах відокремлено,
поки між робочою зоною, його периферійними ділянками і
навколишнім середовищем не утворився перепад тиску.
Взаємодіючі Більче-Волицький і Угерський штучні газо-
ві поклади, як випливає з аналізу їх технологічного проекту-
вання, дослідної і циклічної експлуатації – це два різні об'єк-
ти підземного зберігання газу єдиного двооб'єктного сховища.
Кожному з них притаманні такі ознаки об'єкта газозберігання
як обмеженість їх розташування по вертикалі, деяка відмін-
ність геолого-промислових умов колекторів, наявність окре-
мої мережі свердловин, різні діапазони пластових тисків.
Наявність взаємодії між покладами – об'єктами газозбе-
рігання накладає відбиток як на облаштування, так і на особ-
ливості технологічних режимів. Зокрема всі 50 свердловин
Угерського покладу підключені до ГЗП-2, а інші 291 свердло-
вини підключені так: до ГЗП-1 70 свердловин, до ГЗП-3 119
свердловин, до ГЗП-4 102 свердловини. Особливості техно-
логічних режимів покладів знайшли своє в обв'язці окремих
цехів ДКС сховища. Наявність двох окремих об'єктів га-
зозберігання дає змогу плавно переходити від робочого (на-

152