Page 155 - 4835

Взаємодія обох покладів під час розроблення родовищ
здійснювалась шляхом перетікання газу через газо-водяну пе-
ремичку між ними і переміщення пластової води з Більче-
Волицького покладу в Угерський. Сумарний обсяг перетікан-
3
ня газу за цей час становив 4260 млн м .
Аналіз експлуатації ПСГ протягом 1983-1989 років засві-
дчив, що зі збільшенням об'ємів закачаного газу у поклади
зростала у часі розбіжність між проектними і фактичними по-
казниками. Зокрема на кінець сезону закачування 1988 р.
3
об’єм газу в пласті перевищив проектний на 820 млн м . Плас-
товий тиск в Угерському покладі виявився на 1,9 МПа і в Бі-
льче-Волицькому на 3,4 МПа нижчий від проектних значень.
Невідповідність значень пластових тисків пояснюється тим,
що уточнений протягом дослідно-промислової експлуатації
газонасичений об'єм горизонту виявився в 1,7 раза вищим, ніж
прийнятий у технологічному проекті.
Якщо за низьких пластових тисків не вдасться досягнути
проектних значень активного об'єму і добової продуктивності
ПСГ, виведення сховища на проектні показники можна забез-
печити двома шляхами: додатковим бурінням свердловин або
збільшенням обсягів буферного газу.
Перший варіант стосовно Більче-Волицько-Угерського
ПСГ був більш витратним і довготривалим, вимагав докорін-
ної реконструкції вже збудованих чи закінчуваних будівницт-
вом об'єктів, відтягував термін завершення облаштування схо-
вища. Закачування додаткового об'єму буферного газу при то-
дішніх цінах на природний газ було дешевшим від першого
варіанта. Ось чому в уточненому технологічному проекті,
розробленому УкрНДІгазом та схваленому Укргазпромом,
запропоновано варіант із додатковим закачуванням буферного
3
газу, що давало змогу довести активний об'єм до 21,2 млрд м
3
(включаючи 4 млрд м довгострокового резерву), а середньо-
добову продуктивність ПСГ протягом перших 100 діб до
3
160 млн м /д.

155