Page 154 - 4835

пластових тисків підтверджують приплив води у поклад.
Після переводу Угерського покладу в режим підземного
зберігання газу і підняття пластового тиску обводнення по-
кладу припинилося. Протягом тривалого часу значних змін у
положенні ГВК не спостерігалося і лише починаючи з 1994 р.
стало помітним незначне підвищення його рівня.
Визначені на початок 1983 р. порові об'єми Угорського та
3
Більче-Волицького покладів становили 150 і 180 млн м від-
повідно. Дані, що одержані під час розбурювання покладів та
першого етану їх дослідно-промислової експлуатації, засвід-
чили, що поровий об'єм Більче-Волицького покладу більший в
1,7 раза, а в Угерському покладі при нагнітанні газу відновив-
3
ся до 216 млн м внаслідок приєднання затиснутих за водяним
фронтом ціликів газу.
Дослідженнями УкрНДІгаз уточнені такі параметри по-
кладів:
Більче-Волицький поклад. Величина газонасиченого об'-
3
єму покладу на початок розроблення становила 345 млн м .
При початковому тиску початкові запаси в покладі дорівню-
3
вали 46521 млн м . У процесі розроблення в режимі висна-
3
ження з І953 до 1983 рр. у поклад перетекло 60 млн м пласто-
вої води. Це призвело до зменшення його газонасиченого по-
3
рового об'єму до 378 млн м . Залишкові запаси газу на поча-
3
ток створення ПСГ становили 3520 млн м .
Угерський поклад. Величина газонасиченого об'єму по-
3
кладу на початок розроблення становила 345 млн м . Почат-
3
кові запаси дорівнювали 36629 млн м . Протягом розроблен-
3
ня (1946-1974 рр.) у поклад перетекло 1007 млн м пластової
води. Це призвело до зменшення газонасиченого порового
3
об'єму до 245 млн м . Залишкові запаси покладу на початок
3
створення ПСГ (травень 1974 р.) становили 3134 млн м .
У процесі моделювання експлуатації газових покладів
уточнено об'єм втрат газу під час відкритого фонтанування
3
свердловини У-105 в 1946-1947 рр., він становив 3448 млн м .

154