Page 148 - 4835

Більче-Волицько-Угерське ПСГ створене у виснажених
процесом розроблення взаємодіючих покладів гельвет-
сенонського горизонту Більче-Волицького та Угерського га-
зових родовищ. На момент створення спільного ПСГ після
підняття ГВК протягом розроблення родовищ взаємодія між
покладами здійснювалась лише через водоносну частину про-
дуктивного пласта. На базі цих покладів запроектовані окремі
об'єкти газозберігання з різними пластовими тисками, мере-
жами свердловин, газозбірними системами і дотискувальни-
ми компресорними станціями.
До переводу покладів у режим підземного зберігання газу
Більче-Волицький поклад розробляли від 1955 р. до квітня
3
1983 р. За цей час з нього видобуто 39 млрд м газу, пластовий
тиск знизився з 10,2 до 0,9 МПа.
Угерський поклад розробляли з 1946 р. до вересня 1974 р., за
3
цей час з покладу видобуто 34 млрд м газу. Пластовий тиск за
цей час знизився з 10 до 1,5 МПа. Після цього поклад експлуа-
тували в режимі родовища-регулятора (з максимальним
3
об'ємом закачування та відбирання газу до 1 млрд м ).
У зв'язку з незначним підняттям пластового тиску у по-
кладі-регуляторі, його активній взаємодії із сусіднім Більче-
Волицьким покладом та обширною водоносною областю са-
мостійна експлуатація Угорського покладу в режимі регуля-
тора виявилась неефективною. Враховуючи це, було вирішено
створити велике ПСГ на базі взаємодіючих в межах сенон-
гельветського горизонту Більче-Волицького та Угерського га-
зових родовищ.
У зв'язку з недостатньою достовірністю даних про режим
водонапірної системи в технологічному проекті створення схо-
вища розглянуті декілька теоретично можливих варіантів як у
випадку подальшого обводнення покладів та зменшенні об'-
єму сховища (це призвело б до збільшення максимального ти-
ску вище гідростатичного на 2-3 МПа), так і у випадку частко-
вого чи повного виснаження пружного запасу водонапірної

148