Page 145 - 4835

тягом 1946-1975 рр. Початкові запаси газу з урахуванням
3
4,42 млрд м , які перетекли з гельвет-сенонського покладу сусі-
днього Більче-Волицького газового родовища, становили
3
39,5 млрд м . Після підняття ГВК в процесі розроблення пере-
тікання газу припинився. Сумарний видобуток із врахуванням
3
3
аварійного випуску (3,65 млрд м ) склав 37,6 млрд м (95,2 % від
початкових запасів). Пластовий тиск знизився зі значення 10,15
до 1,1 МПа.
Геологічний розріз структур, до яких приурочені штучні
газові поклади Більче-Волицько-Угерського ПСГ в межах від-
критих глибин, до 3000 м складають палеозойські, мезозойсь-
кі (юрські та крейдяні) і кайнозойські (неогенові) відклади.
Палеозойські породи представлені чергуванням аргілітів,
пісковиків та алевролітів. Юрські відклади, що їх перекрива-
ють, складені з пісковиків, глин середньої юри загальною то-
вщиною 40-50 м та карбонатної товщі верхньої юри товщиною
600-650 м. Крейдяні утворення містять переважно карбонатні
відклади нижнього відділу, пачку пісковиків товщиною 7-35 м
сеноманського ярусу, карбонатну пачку товщиною понад
600 м, який відноситься до сенонського підвідділу, складений
переважно пісковиками. Розмита поверхня крейдяних відкла-
дів перекривається глинистими породами неогену. товщина
яких залежно від глибини крейдяної основи коливаються в
межах від 800 до 1500 м.
Безпосередньо на розмитій поверхні крейди залягає гори-
зонт глауконіто-монтморилітових пісковиків товщиною до де-
кількох десятків метрів, який умовно відноситься до гельветсь-
кого ярусу. Ці пісковики разом із залеглими нижче пісковика-
ми сенону утворюють потужний піщаний гельвет-сенонський
горизонт. У межах Більче-Волицької та Угерської структур до
нього належать об'єкти зберігання газу Більче-Волицько-
Угерського ПСГ. На Угерській та Більче-Волицькій площах
горизонт представлений дрібно- та середньозернистими квар-
цевими вапнистими пісковиками, серед яких трапляються лін-

145