Page 146 - 4835

зоподібні прошарки глин, мергелів та алевролітів. Із поступо-
вим збільшенням карбонатності з верху до низу в нижній час-
тині пісковики переходять в пісковиті вапняки. В нижній час-
тині розрізу збільшується також товщина і число прошарків
мергелів та вапняків.
Загальна товщина комплексу порід, які складають гельвет-
сенонський горизонт досягає на Угерській дільниці 576 м і
значно менша на Більче-Волицькій, що становлять всього
140 м. Зміна товщини горизонту обумовлена неоднаковим рі-
внем розмиву сенонських пісковиків, на яких залягають піско-
вики гельвету. На Більче-Волицькій дільниці гельветські піс-
ковики залягають на давніших шарах сенону, в яких просте-
жуються пласти мергелів та глин із нахилом до півдня.
Комплекс відкладів сенон-гельветського горизонту пере-
кривається богородчанською світою тортонського ярусу, яку
називають баранівськими верствами. У межах Угерської діль-
ниці баранівські верстви представлені пачкою аргілітів та ме-
ргелів товщиною 2-10 м. На Більче-Волицькій дільниці в ни-
жній частині відкладів з'являється горизонт, який складається
з перешарувань туфів, аргілітів та вапняків із включенням сір-
ки. У напрямку платформи товщина горизонту збільшується,
досягаючи 100 м.
Вище залягає тиранська світа, представлена гіпсоангід-
ритовим горизонтом товщиною 2-20 м, та косівська світа,
представлена пачкою глин товщиною до 30 м.
Верхня частина розрізу представлена потужною товщи-
ною пісковисто-глинистих відкладів дашавської світи ниж-
нього сармату, яка поділяється на дві підсвіти: нижньода-
шавську (НД-1–17) і верхньодашавську (ВД-1–14). На Угерсь-
кій дільниці виділяються горизонти від ВД-9 до НД-10, на Бі-
льче-Волицькій – від ВД-5 до НД-10.
Угорська структура по розмитій дотортонській поверхні
має витягнуте в північно-західному напрямі підняття, розділе-
не поздовжніми порушеннями на окремі тектонічні блоки.

146