Page 9 - 4808

1 - переломні точки; 2 - напрямок і величина проектованих похилів вулиць (у
числівнику показана величина похилу, у знаменнику - віддаль між переломними точками);
3 - червоні (в числівнику) і чорні (у знаменнику) висотні відмітки перетину червоних ліній:
4 - водорозділи; 5 - робочі позначки.
Рисунок 3.1 - Схема вертикального планування ділянки міської території

Вертикальне планування території мікрорайону вирішує такі завдання:

1) створення нормальної поверхні для забудови спорудами всіх видів, необхідних
при будівництві населеного місця;
2) створення сприятливих умов для відводу з планувальної території поверхневих
вод;
3) створення нормальних умов для руху міського транспорту і розташування
підземних інженерних мереж;
4) організація рельєфу при наявності несприятливих фізико-геологічних умов
(затоплення території, підтоплення її ґрунтовими водами, утворення ярів, зсуви);
5) надання рельєфу найбільшої архітектурної виразності.
Комплексне вирішення всіх завдань вертикального планування повинно досягатися
при найменших обсягах земельних робіт, що передбачає максимальне збереження
існуючого природного рельєфу. При цьому необхідно дотримуватися балансу земляних
робіт. Переміщення земляних мас повинно бути мінімальним.

4. ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА В УМОВАХ СКЛАДНОГО
РЕЛЬЄФУ
Складний рельєф, що характеризується великими перепадами висоти на коротких
відстанях, крутими схилами та нерівностями поверхні, суттєво впливає на міське
будівництво. Забудова міст в умовах складного рельєфу потребує специфічного підходу
до розв'язання архітектурно-композиційних завдань. Для вивчення просторової структури
рельєфу потрібно виділити основні його форми - схили, плато, гребені тощо, на яких
принципи забудови підпорядковані зоровому сприйняттю і візуальному взаємозв'язку
(рис. 4.1). Наприклад, на просторі, що створений горбом або опуклим схилом (рис. 4.1
а,б), характерна зовнішня орієнтація у формуванні панорами або силуету. У двобічному
коридорі між схилами (рис.4.1 в ) важливим є звернення до домінанти як об'єкта
сприйняття. Якщо рельєф утворює амфітеатр (рис. 4.1 г, д), то його простір має

8