Page 7 - 4808

4. Економічні - забезпечення економічності будівництва і експлуатації:
5. Естетичні - цілісність композиції, формування великих містобудівних
ансамблів тощо.
Комфортність середовища існування людей визначається такими умовами: хороша
доступність, функціональна насиченість території, санітарно-гігієнічний стан, естетичними та
історико-культурними.
З особливою ретельністю ці питання вирішуються на рівні формування і розвитку
планувальної структури міста.
Генеральні плани великих міст розробляють у дві стадії:
I. ТЕО (техніко-економічне обгрунтування) розвитку міста:
- основні показники розвитку міста;
- порівняння варіантів його територіального розвитку;
- функціональне зонування;
- планувальна організація (М 1:25 000 - М 1:10 000).
II. Генеральний план міста:
- схеми функціонального зонування і планувальної організації;
- схеми транспорту;
- схеми інженерних комунікацій;
- охорона довкілля тощо (М 1:10 000, М 1:5 000).

Розробка генерального плану передбачає такі основні етапи:
1) підготовку і затвердження завдання на розробку проекту;
2) збирання вихідних даних про економічні, природні, демографічні та інші умови;

3) підготовку топографічної і геологічної підоснови;
4) рекогносцирувальне обстеження;
5) розробка і порівняння варіантів проектного вирішення;
6) оформлення графічних і текстових матеріалів;
7) погодження проекту із зацікавленими відомствами;
8) затвердження проекту.

Генеральний план - основний документ, який визначає:
1. Планувальну структуру міста.
2. Функціональне зонування.
3. Розташування центрів обслуговування.
4. Організацію транспортних зв'язків.
5. Інженерне обладнання.
Спеціальним розділом генерального плану є проект розташування першої черги
будівництва. Генеральний план є основою для усіх наступних стадій містобудівних
розрахунків та архітектурного проектування - проектів розміщення, будівництва, проектів
детального планування (ПДП, М 1:2000) і проектів забудови (М 1:1000 - 1:500).
Генплан орієнтований за сторонами світу і доповнюється розою вітрів.

В’їзди на територію житлового кварталу з магістральних та міських вулиць, а
також наскрізні проїзди в будівлях слід влаштовувати на відстані не більше 300 м один від
одного. Примикання проїздів до проїжджої частини магістральних вулиць регульованого
руху допускається на відстані не менше 100 м від перехресть. Ширину проїздів, що ведуть
до груп житлових будівель з населенням більше ніж 3000 осіб у зоні багатоповерхової

6