Page 12 - 4799
P. 12

Зафіксовано  такі  основні  види  розпаду  природних  радіоактивних
                  елементів:
                         1.  Альфа-розпад,  або  випромінювання  α-частинки  -  вид  спонтанного
                  радіоактивного  перетворення  важких  атомних  ядер  (Z>82),  який
                                                                                             4
                  супроводжується викиданням α-частинки (ядро атома гелію,  He ) з ядра. Ці
                                                                                             2
                  частинки  являють  собою  стійку  систему  з  двох  протонів  і  двох  нейтронів
                  (позитивно заряджене ядро атома гелію з атомним  номером  Z=2  і масовим
                                                   -24
                  числом А=4, маса - 6,644·10  г).
                         Альфа-розпад  властивий  близько  25  атомних7  ядрам  важких
                  природних  хімічних  елементів  (Z>82)  і  близько  100  штучним  ядрам  з
                  дефіцитом нейтронів. Альфа-розпад ядра X з перетворенням у дочірнє ядро Y
                  в символьній формі записується рівнянням:

                                                          A
                                                                          X   A  4 Y    4  ,                                               (1.2)
                                                         Z     Z  2  2

                  де А і Z- масове і зарядове числа початкового ядра. Тобто ядро, утворене в
                  результаті  α-розпаду,  має  масове  число  на  чотири  одиниці,  а  порядковий
                  номер на дві одиниці менше, ніж у вихідного ядра, наприклад:

                                                                         226  Ra 222 Rn  4 He,                                             (1.3)
                                                        88      86    2

                         Альфа-розпад  є  перехід  між  енергетичним  рівнем  ядра  X  і  одним  із
                  дискретних рівнів ядра Y. Альфа-частинки мають дискретний спектр енергії.
                  Енергія  α-частинок  при  α-розпаді  різних  ядер  становить  від  2  до  9  МеВ
                  (320,4.1 фДж  -  1448,1  фДж).  Радіоактивні  ядра  з  меншим  часом  життя
                  викидають а-частинки з більшою енергією. Вихід  α-частинок з ядра при  α-
                  розпаді  відбувається  шляхом  так  званого  тунельного  переходу,  при  цьому
                  висота потенціального бар'єра ядерних сил (Е б) перевищує кінетичну енергію
                  α-частинки (Е к). Це квантово-механічне явище. Імовірність просочування α -
                  частинки  через  потенціальний  бар'єр  визначають  за  допомогою  вирішення
                  рівняння  Шредінгера,  де  розраховуються  хвильові  функції  (Ψ-функції),  і
                  характеризується коефіцієнтом прозорості потенціального бар'єра D:

                                                                2
                                                                  2 m(  E  E к  d )
                                                                        б
                                                                     D   e    ,                                     (1.4)

                  де  h  -  постійна  Планка;  m  -  маса  α-частинки;  d  -  ширина  потенціального
                  бар'єра.
                         2. Бета-розпад належить до взаємоперетворень ізобарів - радіонуклідів,
                  що  мають  однакову  масу,  але  різний  заряд.  Бета-розпад  відбувається  з
                  випромінюванням  від'ємних  (електронний                    -розпад)  або  позитивних
                                                                           
                  (позитронний          -розпад)       -частинок,  які  представлені  відповідно:
                                      
                  електроном  (позначається             або    e )  або  позитроном  (    або         e ).  Це
                                                                                                   



                                                                                                             12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17