Page 7 - 4799

виникають при ядерних реакціях (вторинне нейтронне поле). Основні
нейтронні методи:
1) нейтрон-нейтронний метод (ННМ), оснований на реєстрації
повільних нейтронів (теплових і надтеплових) від точкового джерела
нейтронів;
2) нейтронний гамма-метод (НГМ), який вивчає вторинне γ-поле, що
виникає в результаті радіаційного захоплення теплових нейтронів;
3) нейтронно-активаційний метод або метод наведеної активності
(МНА), за допомогою якого вивчається штучна радіоактивність, що виникає
при опромінюванні стабільних атомних ядер нейтронами різних енергій;
4) гамма-нейтронний метод (ГНМ), який вивчає нейтронне γ-
випромінювання деяких атомних ядер у зв'язку з поглинання первинного γ-
випромінювання. Завдяки високому енергетичному порогу ядерних реакцій
цей метод характеризується високою селективністю відносно деяких
ізотопів. Частіше цей метод використовується для визначення вмісту берилію
і дейтерію в гірських породах;
5) імпульсні нейтронні методи аналізу. Сутність їх полягає в
опромінюванні гірської породи короткочасними імпульсами швидких
нейтронів, які розповсюджуються один за одним через певні інтервали часу t.
Між імпульсами виконується вимірювання щільності теплових нейтронів в
імпульсному нейтрон-нейтронному методі (ІННМ) або викликаного
нейтронами γ-випромінювання в імпульсному нейтронному γ-методі (ІНГМ).
Крім того, в ядерній геофізиці розвиваються методи, засновані на
опромінюванні гірських порід потужними потоками ядерних частинок. У
результаті такої дії стабільні ядра хімічних елементів переходять у
збуджений стан або стан “наведеної радіоактивності”. Для ідентифікації цих
ядер вивчають спектральні особливості їхнього γ-випромінювання.
За допомогою радіометричних та ядерно-геофізичних методів
вирішуються такі завдання:
1) пошуки і розвідка родовищ радіоактивної сировини та інших
корисних копалин;
2) радіометричне і радіогеохімічне картування геологічних утворень;
3) розчленування, зіставлення і кореляція геологічних розрізів та
об'єктів за їхньою радіоактивністю, розподілом радіоактивних та інших
хімічних елементів;
4) вивчення характеру розподілу радіоактивних та інших елементів у
геологічних об'єктах;
5) вивчення глибини ерозійного зрізу плутонічних утворень за
розподілом радіоактивних елементів;
6) вивчення низки фізико-механічних властивостей гірських порід і
мінералів (густини, пористості, вологості тощо);
7) пошуки і картування гідротермально- або метаморфічно-змінених
ділянок, зон тектонічних порушень, контактів порід, зон дроблення;
8) пошуки ореолів і потоків розсіяння радіоактивних і зв'язаних з ними
рідкісних і розсіяних елементів у гірських породах і природних водах;

7