Page 82 - 4797

ˆ   n n n
( N  ˆ 1)  x  i  ix i
i 1 i 1 , (8.3)
n
n  x i
n
 ˆ 1  n i 1 n
i 1 N i  1 ( N  ˆ 1)  x  i  ix i
i 1 i 1 , (8.4)
де i – порядковий номер дефекту.
Середній час до відмови:
1
T 
ˆ ˆ . (8.5)

[N-n]
Модель Гела–Окумото
Формат вихідних даних:
кількість відмов на часових інтервалах тестування (fi,
i = 1,…,n).
Допущення моделі:
- інтенсивність виявлення дефектів пропорційна
поточній кількості дефектів у ПЗ;
- дефекти проявляються незалежно один від одного;
- нові дефекти у процесі налагодження не вносяться;
- дефекти видаляються негайно;
- ПЗ тестується в умовах, близьких до реальних умов
експлуатації;
- число дефектів у ПЗ кінцеве;
- сумарну кількість відмов на часовому інтервалі
розподілено за законом Пуассона;
- кількість дефектів (fi, …, fn), виявлених на кожному з
інтервалів, є незалежною.
Функція інтенсивності відмов:
 (t )  N e  t
, (8.6)
де N – вихідна невідома кількість дефектів у ПЗ;

81