Page 40 - 4794

головним гарантом приватної власності, яка є основою
розвитку товарно-грошових відносин. У період промислового
капіталізму держава нерідко була головним ринком для
місцевих підприємців, а коли концентрація виробництва і
капіталу стали підривати нормальне функціонування ринку,
саме державне втручання (антитрестівське законодавство)
дозволило захистити конкуренцію і нормалізувати становище.
Не менш важливу роль відігравала держава у
становленні національного ринку, проводячи політику
протекціонізму в усіх його різноманітних формах - від митних
бар’єрів до державних субсидій, від різних норм і стандартів
до антидемпінгового законодавства, від адміністративних
обмежень до міжнародних угод, які зобов’язували партнерів
«добровільно обмежувати» свій експорт. Численні форми
протекціонізму існують і нині, в тому числі і в країнах-
прихильниках ліберальної економічної політики, що суттєво
впливає на господарський розвиток і на формування ринку.
Зокрема, США, ЄС і Японія підтримують високі бар’єри
на шляху текстильних товарів, тобто саме тієї продукції,
перспективи експорту якої із країн, що розвиваються,
відносно сприятливі. Крім того, на Заході зберігається
надзвичайно високий рівень аграрного протекціонізму, який
робить недоступною підтримку експорту сільськогосподар-
ського виробництва для країн, що розвиваються. Наприклад, у
Канаді на імпортне масло встановлюється мито 360 %, на
імпортований сир – 289 %, на яйця зарубіжного походження –
236 %. В Європі на імпортну яловичину мито сягає 213 %, на
пшеницю – 167 %; у Японії привізні мучні вироби
обкладаються митом у 388 %, в США на цукор із-за кордону –
244 %.
Держава прямо чи побічно визначає найважливіші
параметри ринку, встановлює орієнтири для діяльності
окремих підприємців. Вона формує загальний юридичний і
економічний простір, зміцнює національну єдність, ставить

40