Page 130 - 4792

ознаки, притаманні саме цьому виду господарських догово-
рів. Тому для їхнього (договорів) розмежування застосову-
ється класифікація, основою якої є їхні юридичні (внутрішні)
властивості.
Залежно від характеру розподілу прав і обов’язків між
учасниками всі договори поділяються на двосторонні, од-
носторонні й багатосторонні (ст.265, 307 ГК).
Залежно від юридичної підстави укладення договору
розрізняють два різновиди господарських договорів:
- планові договори – визначені і регулюються держав-
ними контрактами. Це договори поставки продукції, виконан-
ня робіт, надання послуг тим споживачам, потреби яких фі-
нансуються за рахунок держави і замовниками у яких висту-
пають центральні державні органи (міністерства, відомства);
- господарські договори, які укладаються на поставку
продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі гос-
подарських намірів сторін (на основі вільного волевиявлення
сторін) юридично виражених істотними умовами договорів
(регульовані договори).
Залежно від способу виникнення розрізняють формаль-
ні, реальні і консенсуальні господарські договори. Для укла-
дення формального господарського договору необхідні два
моменти: узгодження волевиявлення сторін (консенсус) та
вираження волі у певній (загалом визначеній законом) формі.
Господарський договір укладається у письмовій формі, при-
чому здебільшого регулюється імперативними нормами. Це
його істотна ознака. Для укладання реального господарського
договору необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й
передача речі – об’єкта договору. Консенсуальні – це такі
господарські договори, які виникають у момент реальних
намірів сторін, недвозначно виражених словами або конклю-
дентними діями. Консенсуальні господарські договори пови-
нні мати письмову форму.
За способом оферти і визначення змісту розрізняють:
- договори приєднання. Це договори, у яких одна сторо-
на наперед встановлює умови майбутнього договору у фор-
мулярах або інших стандартних формах. Друга сторона може
приєднатись в цілому, або не вступати в договір;
- договори, зміст яких сторони визначають при їх укла-
данні. За змістом істотних умов розрізняють прості і складні

133