Page 133 - 4792

сплатити грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому
числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо
сплати податків і зборів не інакше як через відновлення пла-
тоспроможності. Банкрутство має економічний і правовий
характер.
З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю
продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності
внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості.
Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у
тому що у суб’єкта є кредитори, тобто особи, що мають під-
тверджені документами майнові вимоги до нього як до борж-
ника.
Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає
комплекс процесуальних правовідносин щодо: порушення
проводження у справі, забезпечення грошових вимог кредито-
рів попереднього засідання господарського суду, судової
санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідацій-
ної процедури, мирової угоди, припинення провадження у
справі про банкрутство тощо.
Суб’єктом банкрутства (банкрутами) Закон визнає юри-
дичних осіб, фізичних осіб, зареєстрованих як суб’єкти під-
приємницької діяльності.
До державних підприємств, які відповідно до закону не
підлягають приватизації г 1 ст 212 ГК застосовується в части-
ні санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановле-
ному порядку з переліку об’єктів, що не підлягають привати-
зації.
Згідно з г 3 ст 214 ГК процедури, передбачені кодексом
(г 1 ст 212 ГК) не застосовуються до казенних підприємств.
Відносини, пов’язані з банкрутством, учасниками яких є іно-
земні кредитори, регулюються законодавством України з
урахуванням відповідних положень міжнародних договорів,
згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою Украї-
ни (26 ст 214 ГК).
Боржником відповідний суб’єкт вважається на всіх ста-
діях проводження у справі про банкрутство, банкрутом - після
того, як господарський суд прийме постанову про визначення
боржника банкрутом.
У відносинах банкрутства з іншого боку виступають
кредитори. Кредиторами можуть бути юридичні або фізичні

136