Page 129 - 4792

жається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля
сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного
чи іншого технічного засобу.
Згідно ст. 205 ч. 1 ЦКУ форми договорів поділяються на
усну і письмову. Певною альтернативою даним формам ви-
раження волі сторони через "мовчання" відповідно до ч. 3 ст.
205 ЦКУ.
"Умовчання" - розглядається, як різновид так званих
конклюдентних дій сторін, тобто один із способів вираження
їхньої волі. Конклюдентні дії - це дії "висловлені не у формі
усної ми письмової пропозиції, а безпосередньо через поведі-
нку, з якої можна зробити висновок про такий намір".
Форма договору розглядається як уся сукупність засо-
бів зображення, фіксації та передач! договірної інформації, а
зміст цього терміну полягає в сукупності дій, що містять
повідомлення про наміри сторін вступити у договірні відно-
сини на певних умовах.
Форми договору прийнято розрізняти:
- форму оферти;
- форму акцепту;
- форму дій, що здійснюються з метою конкретизації
змісту договору, внесення до нього змін, фіксації та регу-
лювання суперечок, що виникли між сторонами.
Форму договору (правочину) коротко можна визна-
чити як спосіб вираження волі суб’єкта, що укладає договір.

6.3 Види договорів

Численні господарські договори мають, як загальні влас-
тивості, так і певні розходження, що дозволяють відмежову-
вати їх один від одного.
Розподіл договорів на окремі види має не тільки теорети-
чне, але і важливе практичне значення. Він дозволяє
учасникам господарського процесу досить легко виявити і
використовувати у своїй діяльності найбільш істотні
властивості договорів, застосовувати на практиці такий
договір, що у найбільшій мірі відповідає їх потребам.
Різноманітність господарської діяльності обумовлює іс-
нування широкого кола договорів. Кожному господарському
договору властиві і загальні риси цієї правової категорії, і

132