Page 126 - 4792

- істотні;
- звичайні;
- випадкові умови.
Істотні умови господарського договору ст. 180 ГК. Істо-
тними визначаються ті умови, без яких даний вид догово-
ру не може вважатись укладеним, тому істотні умови визна-
чають обов’язковий зміст договору.
Зміст господарського договору становлять умови дого-
вору, визначені угодою його сторін, спрямованого на встано-
влення, зміну або припинення господарських зо-
бов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що прийма-
ються ними як обов’язкові умови договору відповідно до
законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо
між сторонами у передбачених законом порядку та форм!
досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї
істотної умови договору (незалежно від причин) і є голо-
вною правовою підставою для визнання такого договору
неукладеним. У судовій практиці здебільшого йдеться про
такі ситуації:
- з наявних документів неможливо зрозуміти, про
що саме домовились сторонами;
- досягнуті домовленості неможливо виконати саме через
невизначеність умов договору і вимог до боржника.
У судовій практиці актуальною лишається тема визнання
господарських договорів неукладеними. ч. 8 ст. 181 ГКУ
передбачає можливість визнання господарського догово-
ру неукладеним.
При укладанні господарського договору сторони зо-
бов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та
строки дії договору.
До звичайних умов відносяться ті, які самі по собі пе-
редбачаються і як правило, у договір не включаються тому,
що передбачені в нормах права.
Випадковими умовами договору визнаються ті, які
найчастіше не передбачаються в договорах такого типу,
але можуть бути включені в його зміст за згодою сторін.
Ст. 181 ГКУ визначає загальний порядок укладання го-
сподарських договорів. Договір укладається у формі єдиного

129