Page 11 - 4792
P. 11
1.2 Правові форми участі держави і місцевого самоврядування
в регулюванні господарської діяльності
Сучасна держава не тільки здійснює правове регулювання
економічних відносин, але і є безпосереднім учасником господарсь-
ких відносин через свої органи, підприємства, установи, організації.
У ст. ст. 12-18 ГКУ класифіковані та розкриті основні засоби регу-
люючого впливу держави на господарюючих суб’єктів: державне
замовлення, ліцензування, патентування і квотування; сертифікація і
стандартизація; застосування нормативів і лімітів; надання інвести-
ційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій,
цільових інновацій, субвенцій і субсидій.
В механізмі регулювання господарською діяльністю активну
роль відіграє держава за допомогою певних методів впливу, мета
яких полягає у створенні і забезпеченні умов господарювання від-
повідно до національної економічної політики.
Під методом державного впливу на господарські відносини
слід розуміти сукупність прийомів впливу з боку держави через
органи законодавчої, виконавчої і судової влади на суб’єктів госпо-
дарських відносин з метою створення і забезпечення умов господар-
ської діяльності відповідно до ідеї соціальної орієнтованості еконо-
міки і національної економічної політики.
Форми державного впливу на господарську діяльність можна
розділити на: планування (директивне та індикативне); нормативне
регулювання; індивідуальне управлінське рішення;контроль; нагляд;
координацію; формування звітності; інформаційне забезпечення
суб’єктів господарських відносин; припинення правопорушен-
ня;відновлення правових положень; покарання винних в порушенні
законодавства.
У сучасних умовах господарювання виділяють прямі і непрямі
методи (засоби ) впливу держави на економіку.
Особливість прямих методів державного впливу на сферу гос-
подарювання полягає в тому, що їм властиво безпосередніми влад-
ними регуляторами примушувати суб’єкти господарювання діяти
певним чином у господарському середовищі ( реєструватися,як
суб’єкт підприємництва). Непрямі методи – ті регулятори економі-
чного середовища, які стимулюють ефективне господарювання і
додають економічну вигоду поведінці, яка є вигідною для суспільст-
ва і держави (митний збір на певну сировину тоді, як на перероблену
14