Page 11 - 4780

Першу групу складають проблеми інтерсоціальної
взаємодії, зміст яких конституюється і колишньою істо-
рією, і сучасними тенденціями світового розвитку. Друга
група об'єднує ті проблеми, які сформувалися у результаті
складної взаємодії людини і суспільства, діалектичного
поєднання цих двох величин. Третю групу утворюють
проблеми, що виникли у ході реалізації діяльності сучас-
ного суспільства в рамках контактів з планетарною при-
родною системою.

Тема 3. Феномен глобалізації як предмет
філософського аналізу. Глобалістика як теоретичне
обґрунтування глобалізації

Аналізуючи глобальні проблеми сучасності слід
вияснити сутність понять «глобальність», «глобалізм» та
«глобалізація». Під «глобальністю» мається на увазі життя
у світовій системі, де жодна країна не може відгородитися
від інших. Глобалізм тлумачиться як загальнопланетарна
реальність, єдиний світовий простір взаємозалежності кра-
їн та народів. Глобалізація постає як явище суспільно-
історичного життя, процес створення всепланетної єдності
людства.
Процес глобалізації охоплює всі сфери людського
життя і допомагає становленню цивілізаційної єдності
світу. Основна проблема глобалізації – це питання «як жи-
ти разом», прийнявши ознаки іншої цивілізації, не втра-
чаючи своєрідності власної культури.
Дослідники глобалізації (У. Бек, М. Кастельз, Дж. Со-
рос) зазначають, що глобалізація зумовлена вільним рухом
капіталів і зростанням залежності національних економік
від глобальних фінансових ринків і транснаціональних
корпорацій. Зигмунт Бауман вбачає зміст ідеї глобалізації
у невизначеному, некерованому і самостійному характері
всього, що відбувається у світі.

11