Page 55 - 4772

Регулювальна функція означає регулювання через конкретні фондові
операції різних суспільних інтересів, наприклад, шляхом проведення операцій із
цінними паперами регулюють обсяг грошової маси в обігу. Продаж державою
цінних паперів на ринку скорочує обсяг грошової маси, а придбання їх державою,
навпаки, збільшує цей обсяг.
До допоміжних функцій ринку цінних паперів можна віднести використання
цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації
економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці тощо.
Існує кілька способів класифікації фінансових ринків залежно від того, з яких
позицій розглядаються фінансові угоди.
За принципом оборотності фінансовий ринок поділяється на ринок боргових

зобов’язань і ринок власності (debt and equity markets).
На ринку боргових зобов’язань (наприклад, облігацій) гроші даються в борг
на певний час. На ринку власності (наприклад, акцій) купують і продають право на
одержання доходу від вкладених грошей. Покупець, який одержав право, стає
співвласником організації (право сторони, що продала).
Але завжди угоду оформляють певним документом, який називають цінним
папером.
Важливим для аналізу ринку цінних паперів є поділ ринку на первинний та
вторинний.
За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на первинний і
вторинний.
Первинний ринок - це економічний простір, який цінний папір проходить від
свого емітента до першого покупця. Економічним він називається не лише тому, що на
ньому діють емітент та інвестор, але й тому, що він раціонально організований,
виконує певне економічне завдання і тільки в межах цього простору емітент може
отримати необхідний йому капітал.
На первинному ринку продаються і купуються нових випусків, на вторинному
— обертаються раніше випущені цінні папери. На первинному ринку цінні папери
продаються, а на вторинному — перепродуються.
Ринок цінних паперів можна розмежувати на біржовий і позабіржовий.
Біржовий ринок нерозривно пов'язаний із поняттям "фондова біржа", власне,
ці терміни тотожні. Під обома розуміють ринок із найвищим рівнем організації, що
максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних
ринкових цін на фінансові вклади, що перебувають в обігу.
Позабіржовий ринок охоплює операції з цінними паперами поза біржею.
Найчастіше на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж
цінних паперів тих емітентів, які не бажають чи з об'єктивних причин не можуть
виставити свої активи на біржу. Позабіржовий ринок не є альтернативою, а доповнює
й розширює біржовий ринок як на вторинному, так і на первинному рівнях.
За формою організації фінансові ринки поділяються на організаційні та
розподільні. Прикладом організаційного ринку є біржі, де представники клієнтів —
брокери, які є членами біржі (або їх уповноважені — трейдери), фізично
зустрічаються в торговельному залі біржі й укладають угоди. Первинний ринок акцій,
як правило, “вуличний”, розподільний — це розподільна комп’ютеризована мережа

55