Page 196 - 4763
P. 196
При виконанні умови постійності максимально
допустимого дебіту Q=const з двочленної формули припливу
(15.6) визначають зміну вибійного тиску чи депресії в часі:
p p пл (t ) AQ BQ 2 , (15.10)
2
c a a
p p пл (t) p пл (t ) AQ BQ a 2 . (15.11)
2
a
Аналогічно, розв’язуючи спільно рівняння припливу і
рівняння режиму експлуатації свердловини, знаходять зміну в
часі дебіту свердловини для інших умов.
Діаметр фонтанних труб шукають, виходячи з
необхідності винесення з вибою на поверхню твердих і рідких
домішок у газі (частинок породи, крапель конденсату і води)
або мінімальних втрат тиску в стовбурі свердловини за
заданого дебіту.
Спеціальні дослідження показали, що мінімальна
швидкість газу, при якій відбувається винос твердих частинок
з вибою свердловини, складає 5–10 м/с. Тоді максимальний
діаметр піднімальних труб, якій забезпечує таку швидкість
газу і відповідно винесення частинок з вибою свердловини,
визначають за формулою
Q a zT c
d 71, 4 , (15.12)
max
p
c
– діаметр труб, cм; Q – дебіт свердловини,
де: d
max a
зведений до стандартних умов, тис. м /добу; T – температура
3
c
– вибійний тиск, Па; z –
на вибої свердловини, K; p
c
коефіцієнт надстисливості газу за вибійних тиску і
температури.
Використання труб малого діаметра сприяє збільшенню
швидкості газу і покращенню умов винесення твердих і рідких
домішок з вибою свердловини, але при цьому зростають
гідравлічні втрати тиску під час руху газу по трубах. Для того
щоб газ надходив у газозбірну мережу з можливо більшим
196